Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Акт перевірки як доказ у справі, – Олег Нікітін, адвокат ID Legal Group

У спорах із податковими органами важливими є всі наявні у сторін докази, оскільки кожен із них вказує на наявність/відсутність фактів і підтверджує/спростовує певні обставини справи та в цілому впливає на прийняття судового рішення.

Враховуючи відсутність в нашій державі прецедентного права платникам залишається спостерігати за мінливістю судової практики та формуванням висновків судів щодо розгляду того чи іншого спірного питання.

У сьогоднішній публікації розглянемо висновки постанови Судової палати з розгляду податкових справ КАС ВС(далі – Судова палата КАС ВС) в справі за № 140/388/19 від 19.06.2020, в якій разом з іншими доказами судами досліджувався та оцінювався у якості доказу акт податкової перевірки, зокрема питання його оформлення.

Суд 1-ої інстанції та апеляційний суд задовольняючи позов платника мотивували свої рішенням тим, що відсутністю в Акті податкової перевірки ФОПа підпису однієї із посадових осіб перевіряючих, натомість здійснення запису про перебування цієї особи у відпустці є підставою для висновку про позбавлення такого акту юридичної сили і як наслідок відсутності підстав для прийняття згідно його висновків ППР та інших рішень податкового органу.

Податковий орган не погодився із такими судовими рішеннями та звернувся із відповідною скаргою до КАС ВС, який в свою чергу передав справу № 140/388/19 на розгляд Судової палати КАС ВС, у зв’язку із необхідністю відступу від висновків сформованих у постанові ВС стосовно застосування подібних норм права.

Оскільки у вказаній справі спірним питанням є саме юридичне (правове) значення  акта перевірки як доказу на якому ґрунтуються певні обставини справи, зокрема щодо впливу відсутності підпису однієї із посадових осіб податкового органу на значимість акту перевірки та наділення його юридичною силою.

Судова палата КАС ВСакцентувала увагу, що акт перевірки являється службовим документом податкового органу, в якому фіксуються виявлені ним порушення платником податкового або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого здійснюється податковим органом, водночас акт містить доказову інформацію про факти і зміст самого порушення платника. При цьому норми ПК України передбачають право платника при незгоді із висновками податкового органу, наведеному в акті податкової перевірки подати відповідні заперечення. Однак, згідно з матеріалами справи платником такі заперечення не подавалися.

Також зазначено, що складений податковим органом акт перевірки не призводить до настання юридичних (правових) наслідків для платника (не передбачає виникнення відповідальності платника), окрім реалізації права на подання заперечень до нього.

При цьому, вимоги встановлені Кодексом адмінсудочинства щодо правомірності складання та оформлення актів індивідуальної дії не поширюються на акт податкової перевірки, який до таких не відноситься.

За відсутності в законодавстві вимоги щодо недійсності або нечинності акту перевірки у зв’язку із відсутністю в ньому підпису однієї із посадових осіб автоматично не призводить до протиправності рішень податкового органу прийнятих на підставі його висновків.

Водночас Судовою палатою зауважено, що допущені порушення при оформленні акту податкової перевірки не являються підставою для скасування рішень податкового органу, але повинні розглядатися в сукупності з іншими доказами, наявними в справі.

Такі висновки Судової палати КАС ВС слугували підставою для відступу від сформованої правової позиції в постанові ВС та формування нової, яка полягає в тому, що 

відсутність в акті податкової перевірки підпису однієї із посадових осіб податкового органу, стосується лише порядку оформлення результатів самої перевірки і відповідно не являється окремою самостійною підставою для скасування рішень податкового органу.

Таким чином, з урахуванням вказаного висновку платникам при оскарженні рішень податкових органів перед усім слід обґрунтовувати власну позицію спростуванням фактів та змісту порушень, які виявили податківці, оскільки доводи щодо неналежного оформлення акту перевірки чи дій податкових органів при її проведенні не оцінюватимуться судами як автоматична підстава для скасування прийнятих рішень.