Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Аналіз висновків адміністративних судів у справах щодо оскарження індивідуальних податкових консультацій, – Олег Нікітін, адвокат ID Legal Group

Стаття опублікована у виданні «Юрист і Закон» №32 від 06 вересня 2018

Однією з категорій судових справ, що належать до юрисдикції адміністративних судів, є спори з податковими органами щодо оскарження платниками податків податкових консультацій.

У Податковому кодексі України (далі – ПК України) міститься розмежування термінів "індивідуальна податкова консультація" та "узагальнююча податкова консультація".

При цьому перша розглядається як роз'яснення податкового органу,яке надається певному окремому платнику з питань практичного застосування таким платником деяких норм податкового та/або іншого законодавства, контроль за яким здійснюється податковими органами, і підлягає реєстрації в єдиному реєстрі відповідних консультацій (далі – ІПК).

Друга є оприлюдненням чіткої сформованої позиції Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) із питань практичного застосування деяких норм податкового та/або іншого законодавства, контроль  за яким здійснюється податковими органами за результатамиузагальнення  ІПК,  наданих  платникам податковими органами, та/або у випадках неоднозначного застосування платниками окремихнормуказаногозаконодавства(далі–УПК).УПКзатверджуєтьсянаказомМінфіну.

Порядок надання податкових консультацій (вимоги до оформлення, cтроки розгляду, форми ІПК, розмежування повноважень податкових органів щодо надання ІПК, вимоги до реєстрації ІПК  у  єдиній базі даних і повноважень Мінфіну щодо надання УПК) та наслідки їх застосування  платниками визначено окремою главою ПКУкраїни.

Більшу цінність для платників, звісно, становлять ІПК, оскільки вони надаються індивідуально кожному окремому платнику, безпосередньо пов'язані з його господарською діяльністю й повинні містити роз'яснення щодо застосування цим платником окремих норм податкового та/або іншого законодавства, контроль за яким здійснюється податковими органами.

 

Правові наслідки застосування платниками податкових консультацій визначено ПК України.

Для платника, який застосовує УПК або надану йому персональну ІПК, важливе значення має її  зміст і надані рекомендації щодо вчинення певних дій або утримання відних.

Платник (податковий агент та/або його посадова особа), який застосував (здійснював певні дії або утримався від певних дій) надану йому в письмовій формі ІПК або УПК, звільняється від відповідальності, у тому числі фінансової (у вигляді штрафних санкцій і пені), навіть за умови, що    до такої консультації було внесено зміни чи її булоскасовано.

Однак обов'язковою умовою для застосування ІПК є те, що вона має бути  зареєстрована  в єдиній базіданих.

У разі наявності суперечностей між наданою платнику ІПК і розміщеною на офіційному  сайті  Мінфіну УПК платник повинен застосовувати положенняУПК.

При цьому застосування платником та/або податковим агентом податкових консультацій  не  звільняє від сплати податковогозобов'язання.

У разі незгоди платника податків із змістом наданої йому податковим органом ІПК  або  ознайомлення із змістом УПК, розміщеної на сайті Мінфіну згідно з нормами ПК України, він має право оскаржити їх до суду як правові акти індивідуальної дії, викладені в письмовій  формі,  з підстав невідповідності (суперечливості) їх положень нормам чинного законодавства або сутності податку (збору,платежу).

У разі оскарження платником УПК у позовній заяві зазначається про визнання протиправним і скасування наказу Мінфіну про затвердження відповідної УПК.

Якщо суд скасовує наказ про затвердження УПК або ІПК, то, як наслідок, на орган, який видав відповідну УПК або ІПК, покладається зобов'язання надати нову консультацію, у якій будуть ураховані висновкисуду.

ПК України також установлено 30-денний строк із дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження УПК або ІПК, тож відповідний  орган  зобов'язаний  опублікувати УПК або надати ІПК, у якій будуть ураховані висновкисуду.

При цьому зауважимо, що ПК Українине передбачено відповідальності органу за недодержання зазначеного вище строку.

За результатами аналізу судових рішень 2018 року, розміщених у Єдиному державному реєстрі судових рішень, очевидним є те, що більшість спорів пов'язано з оскарженням платниками податків саме ІПК.

 

1. Судові рішення, уяких були повністю задоволені вимоги платників про визнання протиправними та скасування податковихконсультацій

Так, у рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.03.2018 р. у справі № 826/12267/17 зазначено, що із змісту індивідуальної консультації вбачається, що  остання  не  містить обґрунтування застосування норм законодавства та висновку з питаньпрактичного використання таких норм конкретному платнику податків у визначеному колі правовідносин, а зводитьсялишедоцитуванняокремихнормправа,щоневідповідаєвимогамст.52ПКУкраїни.

Зважаючи на зазначене вище, суд дійшов висновку, що оспорювана податкова консультація суперечить нормам ПК України, у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими й підлягають задоволенню.

В іншому рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.05.2018 р. у справі № 826/567/18 суд, проаналізувавши норми законодавства й оцінивши надані  позивачем  докази,  зробив висновок, що відповідач під час надання оскаржуваної податкової консультації виходив із розширеного тлумачення норм ПК України, діяв усупереч одному з основних принципів податкового законодавства України, а отже така податкова консультація підлягає скасуванню в судовому  порядку.

У постановах Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2018 р. у справі № 816/1696/17 та від 23.05.2018 р. у справі № 816/2388/17 зазначено, що платник податків має право  на отримання роз'яснень на поставлені у зверненні запитання, а тому податкова консультація повинна містити чіткі відповіді на такі запитання, які не допускають двозначного трактування норми податковогозаконодавства.

Надана податкова консультація не відповідає визначеним для неї законом критеріям і нею неможливо керуватися, оскільки немає будь-якої вказівки на спосіб дій, про  роз'яснення  яких  просив платник податків, і не містить роз'яснень і відповідей на два останні запитання, поставлені позивачем.

В іншій постанові Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2018 р. у справі № 820/237/18 колегія суддів дійшла висновку, що податкова консультація може бути оскаржена саме з підстав суперечливості нормам або змісту відповідного податку.Відсутність висновків по суті поставлених запитань також може бути підставою для незгоди із змістом відповідних листів.

Колегія суддів уважає, що дії відповідача не відповідають цим критеріям, оскільки вчинені не на підставі, не в межах повноважень та не в спосіб, що передбачені Конституцією  та  законами  України; без використання повноважень, із метою, з якою це  повноваження  надано; необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для ухвалення рішення (вчиненнядії).

У рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2018 р. № 820/3787/18  суд  зробив висновок, що у спірних правовідносинах відповідач фактично не надав консультацію на поставлене запитання позивача, а лише зазначив власне твердження, не обґрунтувавши його. Так,   у податковій консультації податковий орган відповів, що оскільки підприємство повідомило, що здійснює нецентралізоване постачання питної води, то дохід від реалізації такої води зменшується на суму витраттранспортування.

 

2. Судові рішення, уяких були частково задоволені вимоги платників про визнання протиправними та скасування податковихконсультацій

У рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2018 р. № 820/6636/17було зазначено про помилковість формулювання позовних вимог у частині скасування судом ІПК щодо внесення змін до неї, у зв'язку з чим позов платника було задоволеночастково.

Так, зокрема, у вказаному рішеннінаголошено, що ні норми КАСУ, ні норми ПК Українине передбачають унесення судом змін до податкових консультацій шляхом включення чи виключення   з їх тексту фраз, речень, слів, словосполучень, окремих рекомендацій тощо, як-то зазначено  в позовітавідзивінанього,фактичноперебираючифункціюоргану,щонадавтакуконсультацію.

Суд не наділений повноваженнями контролюючого або будь-якого іншого органу й не може перебирати на себе їх функції та вносити зміни, робити включення або виключення до індивідуального акта чи окремих його положень.

Водночас у рішеннях Полтавського окружного адміністративного суду від 15.02.2018 р. у справі №816/2388/17 та Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.05.2018 р. у справі № 826/7820/17 суди зробили висновок, що, оскільки підставою для надання нової податкової консультації є рішення суду про її скасування, яке набрало законної сили, а обов'язок її надання прямо встановлений ПК України, зазначена вимога не підлягає задоволенню як передчасна.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 20.02.2018 р. у справі № 813/2617/15указано, що висновки судів попередніх інстанцій є помилковими, оскільки надана контролюючим органом податкова консультація не створює й не припиняє прав чи обов'язків позивача, бо серед іншого отримання позивачем ІПК, зміст якої відповідає нормам чинного законодавства, є юридичним фактом, що є підставою для звільнення від відповідальності платника податку, який діяв відповідно до наданих такою консультацією роз'яснень із питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства. Такий висновок суду слугував підставою для направлення справи на новий розгляд до суду першоїінстанції.

 

3. Судові рішення, уяких було відмовлено в задоволенні позовних вимог платників про визнання протиправними та скасування податковихконсультацій

У рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2018 р. у справі № 820/8/18 суд, проаналізувавши звернення позивача щодо надання податкової консультації, установив, що  в  цьому зверненні не відзначено, щодо якого саме практичного використання окремихнорм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податковий орган, позивач просить надатиконсультацію.

У судовому засіданні представник позивача також не зазначив, де в спірному запиті міститься опис ситуації, для вирішення якої він звернувся до відповідача щодо практичного використання норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податковий орган, щодо якого позивач просить надати консультацію.

Водночас у рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.05.2018 р. у справі

№ 804/1523/18 міститься висновок, що позивач не довів порушення ДФС України приписів норм права під час підготовки й оформлення ІПКТовариству.

Зміст наданої позивачу ІПК не суперечить вимогам чинного податкового законодавства України. Правових підстав для скасування цієї ІПК не встановлено.

У рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.05.2018 р. № 826/7013/17 указано,  що з аналізу змісту спірної податкової консультації вбачається, що відповідач надав відповіді на поставлені в запиті запитання, а саме: роз'яснено, з посиланням на норму ПК України, що проведення перевірок і звірок платників податків віднесено до повноважень, зокрема, органів ДФС центрального та регіонального рівнів; повідомлено про право контролюючих органів відповідно до норм ПК України на звернення із запитом про отримання інформації та роз'яснено право в цьому випадкупозивачаненадавативідповідьназапит,оформленийізпорушеннямПКУкраїни.

Отже, як убачається зі змісту індивідуальної консультації, остання містить обґрунтування застосування норм законодавства та висновку з питань практичного використання таких норм конкретному платнику податків у визначеному колі правовідносин, що відповідає вимогам ПК України.

У постанові Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2018 р. у справі № 804/1124/18 зазначено про відсутність прямої вказівки на зворотну дію в часі Закону. У зв'язку з     цим не вбачається підстав для скасування оскарженої позивачем ІПК, оскільки викладене в ній узгоджується з нормами ПКУкраїни.

Крім того, у постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2018 р. у справі № 826/14831/16 зауважено, що оскаржуваний лист Головного управління ДФС у м. Києві не є податковою консультацією в розумінні ПК України.

Так, зазначений лист не містить будь-яких роз'яснень щодо практичного застосування податкового законодавства України. Натомість позивача повідомлено про те, що питання заявника не можна розглядати як запит на надання податкової консультації в розумінні ПК України.

 

4. Рекомендації щодо обґрунтування доводів позивачів під час підготовки позовних заяв до суду

З огляду на зазначене вище, з метою забезпечення позитивного  вирішення  судами адміністративних справ про визнання протиправними та  скасування  ІПК  рекомендуємо враховуватитаке:

1) звернення платника щодо надання йому ІПК повинно містити обов'язкові реквізити й вимоги, передбачені ПК України для неї,зокрема:

  • уназвізаголовказверненняплатникаобов'язковомаєбутизазначено"ПронаданняІПК";
  • чітке обґрунтування необхідності з посиланням на норми чинного законодавства з урахуванням певного звітного (податкового) періоду, у якому планується застосувати відповіднуІПК,  і  посиланням на вид господарської діяльності, щодо якої будевикористано ІПК (у разі потреби можливо додати копії документів, що підтверджують здійснення такої діяльності), а також інші обов'язкові реквізити, визначені ПК України, оскільки їх відсутність може бути підставою  для  надання листа з аналізом норм законодавства замість необхідноїІПК;
  • проаналізувати зміст отриманої від відповідного податкового органу відповіді й переконатися, що вона є саме ІПК, та чи є правові підстави для звернення досуду;

2) у позовній заявіслід:

  • зазначати тільки вимогу про визнання протиправною та скасування  наказу  про  затвердження УПК або наданої ІПК, оскільки зобов'язання відповідного органу видати нову консультацію виникає лише після спливу 30-денного строку з дня набрання судовим рішенням законноїсили;
  • наводити чітке нормативно-правове обґрунтування (посилання на абзаци, підпункти, пункти  статей актів чинного законодавства) власних доводів, у чому полягає протиправність наданої податковим органом ІПК, а також докази, що підтверджують фактичні обставини справи (у тому  числі щодо статусу платника, видів здійснюваної ним господарської діяльності, наявності певних свідоцтв, ліцензій, документів на право власності, оренди тощо), з обов'язковим доданням їх до позову.