Тема бонусів в оподаткуванні не є новою, проте, містить у собі дуже багато суперечливих моментів, які щоразу викликають у платників податків багато запитань. Це і питання, пов’язані з нарахуванням ПДВ у компанії, що нараховує бонуси (тут, до речі, є більше ясності щодо позиції контролюючого органу – будь які бонуси прирівнюються до маркетингових послуг та є об’єктом оподаткування ПДВ)– це якщо обидва учасники бонусної програми юридичні особи. Крім того, якщо розглядати бонусну програму з призми роздрібної торгівлі та отримувача бонусів – фізичної особи, гострим є питання нарахування і сплати ПДФО. І саме в цьому контексті на сьогодні залишається багато запитань, на одне з яких нещодавно податковий орган висловив свою позицію. Це ІПК від 04.12.2019 року №1721/6/99-00-04-07-03-15/ІПК, в якій податківці зауважили, що бонуси, нараховані на користь фізичної особи є об’єктом оподаткування ПДФО, проте, залежно від способу нарахування бонусу матимемо різні визначення:
- Бонуси, отримані у вигляді балів, які у майбутньому зменшуватимуть ціну покупки або надаватимуть право на безоплатне придбання товару – це додаткове благо, яке підлягає оподаткуванню згідно з вимогами п.п. «е» п.п.164.2.17 ст. 164 ПКУ;
- Бонуси, нараховані фізичні особі у вигляді грошових коштів (на рахунок фізичної особи нараховуються та виплачуються кошти) – це інші доходи, які підлягають оподаткуванню згідно з вимогами п.п.164.2.20 ст.164 ПКУ.
У першому випадку податківці аргументували свою позицію щодо прирівнення бонусів до додаткового блага тим, що бонус – є знижкою від звичайної ціни товару, що індивідуально призначена для певного платника податків.
В другому випадку факт нарахування бонусів саме у вигляді грошових коштів змусив контролерів зробити висновок про те, що такі грошові кошти є іншими доходами, що підлягають оподаткуванню. Але розберемось по черзі.
Бонуси у вигляді балів, що реалізуються під час наступних покупок у вигляді знижки чи права безоплатно отримати товар дійсно нараховуються кожному учаснику бонусної програми індивідуально – залежно від суми покупки чи характеру придбаного товару тощо. Але варто згадати, що ще в листі від 22.10.2015 року №22297/6/99-99-17-03-03-15 ДФС зазначила, що сума знижки включається до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку виключно у випадку, якщо така знижка має індивідуальний (персональний) характер. Тобто не знижка має нараховуватись індивідуально кожному учаснику програми, а така знижка має мати індивідуальний характер. Очевидно, що тут є принципова різниця – якщо знижка не має індивідуального (персоналізованого) характеру, тобто не призначається якісь конкретній особі на специфічних тільки для неї визначених умовах, а умови надання такої знижки є однаковими для усіх учасників бонусної програми – розмір бонусів, залежність від обсягів покупки або від номенклатурного ряду товарів, на які такі бонуси поширюються, то таку знижку немає підстав називати індивідуально призначеною та розглядати як додаткове благо фізичної особи, відтак оподатковувати ПДФО. Зазвичай роздрібні магазини так і вчиняють – надані бонуси у вигляді знижки чи то під час покупки поточної, чи то під час наступних покупок не ідентифікують як додаткове благо фізичної особи та не оподатковують його. Мабуть, майже усі в тому чи іншому магазині мали змогу скористатись бонусною програмою знижок і, мабуть, мало хто з нас надавав свій код РНОКПП магазину для цілей відображення бонусу в звіті 1-ДФ та сплати ПДФО.
А от щодо другого варіанту – нарахування бонусів у вигляді грошових коштів на рахунок фізичної особи – не все однозначно. В роздрібній та інтернет-торгівлі відстрочена знижка, що повертається клієнту в грошовій формі по завершенню періоду, відведеного на обмін/повернення товару називається кешбек. При цьому грошові кошти можуть зараховуватись як на банківську картку покупця (особливо популярна така послуга у банківських установ), так і на персональний рахунок учасника бонусної програми (клієнтську картку магазина-продавця), так і на рахунок покупця в особистому кабінеті кешбек-сервісу (бонуси в грошовій формі агрегуються не магазинами-продавцями а кешбек-порталами, які співпрацюють з партнерськими інтернет-магазинами).
З одного боку в п. 164.2 ст. 164 ПКУ досить детально ідентифіковано, які доходи включаються до загального місячного оподатковуваного доходу. З іншого боку увесь перелік ідентифікованих у п.п. 164.2.1 – 164.2.19 ст. 164 ПКУ доходів завершує п.п. 164.2.20, який говорить, що до оподатковуваного доходу фізичної особи включаються й «інші доходи» – таке собі «многоточіє», під яке податківці у потрібний момент можуть підтягнути різні види доходів, які дуже хочеться оподаткувати, але у п.п. 164.2.1 – 164.2.19 вони не передбачені.
І якщо брати до уваги, що виплата бонусів здійснюється грошовими коштами, то можна не сумніватись, що фіскальний висновок щодо оподаткування таких бонусів буде однозначним – це є доходом фізичної особи. Більш того, окремі оператори ринку, які здійснюють виплату бонусів грошовими коштами (кешбек), здійснюють декларування таких доходів фізичних осіб – в першу чергу це характерно банківським установам, оскільки в їх розпорядженні є уся інформація щодо клієнта, в тому числі і РНОКПП клієнта, інформація систематизується автоматично та свою функцію податкового агента банки виконують доволі сумлінно. Гірше справи з роздрібними та інтернет-магазинами, які на сьогодні в дуже рідких випадках здійснюють оподаткування та декларування таких доходів своїх клієнтів, особливо якщо такими джерелами виплат є кешбек-портали, що не є резидентами. А справедливості заради варто відмітити, що на сьогодні досить розвинутою є послуга торгового посередництва щодо придбання товарів на зарубіжних інтернет-магазинах, в якій такі посередники заробляють чималі доходи саме на таких кешбек-порталах. При цьому такі фізичні особи здійснюють діяльність переважно навіть без реєстрації підприємницької діяльності. Відтак, варто погодитись із висновком щодо необхідності оподаткування таких доходів і сподіватись, що податківці не ідентифікуватимуть повернуті бонуси у грошовій формі як інші доходи фізичних осіб – марно. Питання лише в розробці та запровадженні дієвого механізму контролю за обсягами таких отриманих доходів та адекватної відповідальності.
