У даній публікації пропонуємо разом проаналізувати питання доцільності оскарження рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості (далі – рішення про відповідність КР) до суду та його наслідків для платника.
За останній проміжок часу почастішала тенденція «автоматичного» блокування (зупинення) реєстрації податкових накладних (далі – ПН) за наявності рішення відповідності КР.
Основним критерієм, який вказується податковим органом у квитанції як підстава зупинення реєстрації є відповідність п. 8 КР, а сутність цього критерію відображається в рішенні відповідності КР платника за результатами його включення до переліку платників, відповідність КР і полягає у тому, що в інформаційній базі податкових органів міститься зібрана та отримана під час виконання ними завдань та функцій інформація, яка дозволяє визначити ризиковість певної господарської операції платника, вказана у направлених на реєстрацію ПН/РК до ПН.
Водночас, на сьогодні мають місце випадки, коли зупинення реєстрації певних ПН/РК до ПН здійснюється комісією регіонального рівня податкового органу згідно рішення відповідності платника КР, прийнятого стосовно інших контрагентів платника та інших господарських операцій, незважаючи на те, що критерій, передбачений п. 8 КР чітко визначає його застосування стосовно ПН/РК до ПН реєстрація якої/яких зупинено.
У будь-якому випадку постає питання щодо необхідності оскарження до суду рішення відповідності платника КР.
Аналізуючи рішення, розміщені в ЄДРСР очевидним є те, що частина з них, яка була розглянута у минулому році, містять висновки про відсутність необхідності оскарження рішення відповідності платника КР, оскільки для платника має значення саме відновлення порушеного права на реєстрацію ПН/РК до ПН, а частиною судових рішень позови платників були задоволені.
Водночас враховуючи, що постанова Кабміну за № 1165 від 11.12.2019 р., якою затверджені порядки щодо питань зупинення реєстрації ПН/РК до ПН в ЄРПН вступила в дію з 01.02.2020, відповідно судові рішення щодо застосування її норм з 1 лютого поточного року є лише прийняті на рівні судів 1-ої інстанції.
Положення Порядку зупинення реєстрації ПН/РК до ПН в ЄРПН № 1165 істотно відрізняються від положень попередньо діючого Порядку № 117 в частині встановлення відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Зокрема, істотні відмінності полягають зокрема у тому, що згідно Порядку зупинення реєстрації ПН/РК до ПН в ЄРПН № 1165 податковий орган приймає рішення про відповідність або невідповідність платника КР, і за наявності судового рішення про скасування рішення про відповідність КР, що набрало законної сили, такий платник підлягає виключенню із переліку платників, які відповідають КР.
До того ж, у самому рішенні про відповідність платника КР безпосередньо зазначається про можливість його оскарження до органу вищого рівня або суду.
Судова практика щодо застосування постанови № 1165 тільки починає набирати оберти щодо її формування і має неоднозначні висновки щодо доцільності оскарження платниками рішень про відповідність КР.
1. В ЄДРСР наявні рішення, якими позови платників задоволені з наступною мотивацією.
У рішеннях Харківського окружного адміністративного суді від 02.04.2020 (справа № 520/2535/2020) та Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.04.2020 (справа № 640/182/20)зазначено, що приписами Порядку зупинення реєстрації ПН/РК до ПН в ЄРПН №1165 передбачено зупинення реєстрації ПН/РК до ПН, у випадку віднесення платника до будь-якого із КР, суд вважає, що віднесення платника до будь-якого із КР створює перешкоди у здійсненні ним господарської діяльності.
Судом встановлено, що оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення платника до ризикових відповідно до п. 8 КР за ознакою – «підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій» «невідповідність реалізованих товарів/послуг придбаним» або з іншими неконкретними формулюваннями дійсних підстав ризиковості та не містить доказів наявності податкової інформації (інформації із баз даних податкових органів), що свідчила б про наявність ознак здійснення ним ризикових операцій із відповідним документальним підтвердженням.
У рішенні Рівненського окружного адміністративного суду від 21.05.2020 у справі за №460/1906/20 судом зроблено висновок, що підставою згідно якої винесено оскаржуване рішення відповідності платника КР стало те, що цей платник перебував в реєстрі ризикових платників за ознакою «в інформаційній базі податкових органів міститься зібрана та отримана під час виконання ними завдань та функцій інформація, яка дозволяє визначити ризиковість певної господарської операції платника, вказана у направлених на реєстрацію ПН/РК до ПН».
Тобто, будь-якої конкретно визначеної податкової інформації (інформації з баз даних податкових органів), що визначає ризиковість здійснення цим платником певної господарської операції, відображеної в наданих на реєстрацію ПН в даному випадку в рішенні про відповідність КР не було.
Крім того, фактично були відсутні передумови для прийняття рішення, передбачені Постановою № 1165, тобто подання на реєстрацію ПН, і в подальшому визначення ризиковості здійснення певної господарської операції, відображеній в такій ПН.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ПН платника, направлені ним на реєстрацію, і реєстрація яких була зупинена на підставі рішень комісії регіонального рівня податкового органу про відмову в їх реєстрації, не мають жодного відношення до прийнятого рішення про відповідність платника КР і не стали підставою для прийняття такого рішення.
За результатами розгляду цієї справи судом позов платника задоволено:скасовано рішення про відповідність платника КР та зобов’язано податковий орган виключити платника з переліку платників, які відповідають КР.
2. В ЄДРСР розміщені рішення, якими судами відмовлено у задоволенні позовів платників в цій категорій справ з наступною мотивацією.
Внесення податковим органом платника до переліку ризикових є лише діяльністю цього органу з виконання ними повноважень по збиранню та формуванню інформації для баз даних податкових органів, яка сама по собі не створює для платника будь-яких правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов’язкових юридичних наслідків. Включення податковим органом до бази даних певної інформації не створює жодних перешкод для діяльності платника.
Подібні висновки відображені в рішеннях Рівненського окружного адміністративного суду від 17.03.2020 (справа №460/888/20), Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.05.2020 (справа № 340/1098/20) та Волинського окружного адміністративного суду від 07.05.2020 (справа № 140/4661/20).
З огляду на вищевикладене та враховуючи неоднозначність судової практики з цієї категорії справ, вважаємо доцільним оскарження до суду платниками рішень про відповідність їх КР, разом із оскарженням рішень про відмову в реєстрації ПН, оскільки оскарження рішень про відповідність їх КР окремо від рішень про відмову в реєстрації ПН саме дають можливість податковому органу наполягати, а суду погоджуватись із висновком, що самі по собі рішення про відповідність їх КР не створюють жодних правових наслідків для платника і не порушують його права.
Наявність рішення про відповідність платника КР в сукупності з рішенням про відмову в реєстрації ПН, яке прийняте через належність платника до КР яскраво демонструють їх неправомірність прийняття та використання в подальшому, як «автоматичної» підстави для блокування контролюючими органами реєстрації усіх ПН платника.
Крім того слід зазначити, що з урахуванням положень Порядку зупинення реєстрації ПН/РК до ПН в ЄРПН № 1165 оскарженню до суду можуть підлягати також і рішення про неврахування таблиці платника ПДВ, і рішення за результатами розгляду скарги платника, хоча їх оскарження та визнання судом неправомірними не спричиняють виключення платника з ризикових чи реєстрації ПН. Натомість, наявність такої вимоги в позовній заяві, разом із вимогою про визнання не чинними та скасування рішень про відповідність платника КР та рішення про відмову в реєстрації ПНможе призвести до висновку суду, щодо передчасності головних вимог, що податковий орган в результаті скасування проміжного рішення повинен змінити рішення, яке є похідним від нього. А ми з вами знаємо, що контролюючі органи цього не роблять і платник змушений повторно звертатись до суду для спонукання державного органу до виконання ними своїх законом визначених обов’язків, а це усе час і ресурси, які в нинішніх реаліях потребують виваженого використання.
