Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Доказовість достовірності листування у месенджерах в судовому процесі, – Олег Нікітін, адвокат ID Legal Group

У Блогах ID Legal Group достатня кількість публікацій присвячена тематиці оцінювання судами електронних доказів, якими підтверджуються або спростовуються доводи учасників справ.

Процесуальне законодавство передбачає право учасника справи подати до суду електронну копію електронного доказу, завірену ЕЦП або паперову копію електронного доказу, при цьому ним у відповідному клопотанні обов’язково зазначається в якого із учасників справи знаходиться оригінал такого електронного доказу.

При наявності сумнівів у суду або інших учасників справи судом може бути витребуваний оригінал електронного доказу для його дослідження та його оцінювання.

При поданні учасником справи до суду переписки у месенджерах в якості доказів виникають деякі проблемні питання, які доводиться вирішити під час судового розгляду справи.

Так, по перше учаснику справи потрібно довести автентичність переписки, тобто те, що саме конкретно визначена особа відправила повідомлення певного змісту в месенджері іншій особі; по-друге, проблемним питанням є ризик того, що такі відомості можуть бути видалені,пошкоджені чи відредаговані,і ця можливість є фактично в кожного з учасників такого листування.

За таких обставин, виникає питання чи може бути переписка, яка велась у відповідних програмах бути використана в якості належних доказів та за яких умов застосування такого виду такі докази будуть вважатись допустимими.

За результатами аналізу судових рішень різних категорій справ у будь-якій із форм судочинства, що наявні в ЄДРСР, очевидним є висновок, що правові позиції судів щодо оцінювання цього виду доказу є відмінними.

З вказаної судової практики вбачається, що цей вид доказу на який посилаються учасники справ під час судового розгляду можуть виникати необхідність у доказуванні його достовірності за наявності сумнівів у суду або інших учасників справ.

Так, наприклад постановою КЦС ВС від 25.06.2021 р. (справа № 643/6581/19) зазначено про те, що доводи заявника стосовно роздруківки листування з програми «Viber» не є належним та допустимим доказом, який здатний підтвердити факт укладення договору найму житла в розумінні норм ЦПК України, а тому відповідні аргументи такої особи є необґрунтованими.

Водночас, КЦС ВС своєю постановою в справі № 367/5215/19 від 17.05.2021 р. зазначив про те, що судом 1 інстанції було правильно встановлено (з висновками якого погодився й апеляційний суд) те, що роздруківки вайбер-листування, смс-повідомлень та докази надані на електронних носіях не свідчать про надання позивачем за первісним позовом неякісних послуг на підставі відповідного договору.

Оскільки листування у месенджерах є різновидом електронного доказу, він на рівні із іншими доказами в справі оцінюватиметься судом в сукупності та за внутрішнім переконанням.

Тож можемо рекомендувати учасникам справи,окрім надання до суду для огляду електронного доказу, забезпечувати додаткове підтвердження автентичності авторства (ідентифікації особи, яка здійснювала відповідне листування) та змісту інформації (повідомлень), яка наявна у відповідному листуванні іншими доказами: наприклад, до таких можливо віднести висновки експертів у відповідній сфері, довідки від організації, яка забезпечує обробку та передачу відповідних даних, показання свідків, які були учасниками відповідного листування тощо.

Таким чином, переписка, яка велась у месенджерах може бути достатньо значимим доказом,у тому числі за умови підтвердження автентичності авторства та змісту інформації, яка є наявною у відповідному листуванні, іншими доказами.