Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Як уникнути ЗЕД пені за порушення терміну надходження імпортованого товару, – Вячеслав Коморний, податковий аудитор ID Legal Group

Незважаючи на воєнний стан який діє в Україні, податкові органи продовжують штрафувати за порушення граничних строків надходження товару за імпортним договором. Крім того термін  які діяли до війни в 365 днів скоротили до 90 днів, хоча потім цю норму послабили, та до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року збільшили терміни до 180 календарних днів.  Але все ж таки в умовах війни не завжди можливо отримати вчасно товар, то що робити в такому разі платникам, щоб уникнути пені?

Частиною 3 ст. 13 Закону №2473 зазначено що поставка імпортованих товарів має здійснюватися у строки встановлені договором, але не пізніше строку визначеного НБУ від дати авансового платежу, що на сьогодні складає 180 днів.

За порушення строків непоставленого товару, відповідно до частини 5 ст. 13 даного закону передбачена пеня у розмірі 0,3% за кожен день прострочення, сума пені не може перевищувати вартість товару який не поставлено.

Законом №2473 передбачаються продовження та зупинення даних строків, а саме:

  • Строк поставки товару може бути подовжений Міністерством економіки, про це йдеться в четвертій частині ст. 13 даного Закону. Після звернення в Мінекономіки у разі позитивного результату видається висновок про продовження строку.
  • Строк може бути зупинений, якщо виникли форс-мажорні обставини, у нашому випадку війна, відповідно до частини 6 ст.13 строк та нарахування пені зупиняється на ввесь період дії обставин. Для підтвердження форс-мажорних обставин потрібно отримати довідку від Торгово-промислової палати, або відповідного органу країни нерезидента.
  • При подачі позову до суду про стягнення суми заборгованості або до міжнародного комерційного арбітражу, внаслідок недотриманням нерезидентом умов контракту, відповідно частини 7 ст. 13, строк зупиняється з дати прийняття судом заяви, тому підстави для нарахування пені будуть відсутні.

Отже, для уникнення нарахування пені за операціями з імпорту товарів щодо яких порушено строки поставки існує 3 випадки:

1) форс-мажорні обставин;

2) у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості.

3) у разі подовження граничних строків Міністерством економіки.

Спробуємо розгляну перший випадок, так як у нас ведуться бойові дії, то не завжди є можливість своєчасно завести товар. У даному випадку необхідно звернутись до Торгово-промислової палити України (далі ТПП) та довести факт що бойові дії унеможливили поставку товару, після чого отримати відповідну довідку від ТПП.

Відповідно п. 6 Регламенту №44 від 18 грудня 2014р. підстави для засвідчення форс-мажорних обставин перелічені у ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»

Згідно з Регламенту №44 обставини непереборної сили необхідно засвідчувати за кожним договором, та не можливо на підставі однієї довідки виданої до певного договору, скористатись по іншому договорі.

Для підтвердження даних обставин передбачена форма, яка подається до ТПП підписана керівником підприємства та скріплена печаткою. У заяві зазначається які зобов’язання за договором не виконані у визначений термін та причини невиконання з наданням доказів цих обставин, початок їх виникнення.

У заяві зазначаються також електронна адреса, телефонні номери для зв’язку, та спосіб отримання Сертифіката.

Згідно з п.6.5 ст.6 Регламенту ТПП, тягар за доказування настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) покладений на Заявника.

При цьому ТПП розмістила на сайті офіційний лист від 28лютого 2022 року який підтверджує що воєнні дії в Україні є форс-мажорною обставиною, що і буде доказом для заявника.

Підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, щоб уникнути відповідальність за порушення граничних строків надходження імпортованих товарів, потрібно звернутись в ТПП та отримати сертифікат про наявність форс-мажорних обставин із зазначеним періодом дії таких обставин.

 

З повагою,

Вячеслав Коморний

податковий аудитор

ID Legal Group