В період дії воєнного стану швидкість законодавчих змін значно прискорилась, що в повній мірі відповідає реаліям нашого часу. Деякі процеси набули масштабність та стратегічну направленість. Хоча отримання гуманітарної допомоги відбувалось на протязі всієї історії незалежності України, але без перебільшення, у 2022 році допомога яка надійшла та продовжує надходити від донорів (благодійників) набула небувалого розмаху.
То ж буде не зайвим ще раз актуалізувати основні моменти які супроводжують весь ланцюжок договірних відносин та правових підстав при отриманні (в т.ч. імпорті) та передачі гуманітарної допомоги (далі – ГД). Зважаючи на багатовекторність цього питання, зупинимось на окремому випадку, коли таке отримання та передачу здійснює благодійна чи громадська організація (Далі- БО), а отримувачем виступають підрозділи Збройних сил України, правоохоронних органів, інших військових формувань.
За умовчанням маємо на увазі що БО має статус неприбуткової організації, а статутна діяльність, зокрема але не виключно, полягає в отриманні товарів та коштів на благодійній основі та розподіленні їх згідно законодавства та внутрішніх процедур.
Нагадаємо що ГД є різновидом благодійництва, коли є донор (юридична чи фізична особа в Україні чи за її межами), який безоплатно та безповоротно надає товари/кошти/тощо для підтримки населення України (в т.ч. через інші неприбуткові організації), а також Збройних сил України та інших військових формувань, що створені для потреб забезпечення оборони держави.
З метою забезпечення першочергових потреб в т.ч. для військових формувань ще на початку повномасштабного вторгнення владою були прийняті рішення, які зняли обмеження щодо ввезення товарів, як ГД без сплати податків та встановлений спрощений порядок декларування таких товарів. Мова йде в першу чергу про постанову КМУ від 01 березня 2022 року №174 (далі – Постанова №174), яка започаткувала розв’язання практичних питань щодо розмитнення (пропуску) ГД через митний кордон України. На початку нового 2023 року до цієї постанови були внесені чергові зміни. Стисло сформулюємо суттєві моменти цього документу, які діють станом на теперішню дату:
- конкретизований перелік ГД (з вказанням підкатегорій УКТ ЗЕД) та отримувачів, пропуск яких здійснюється без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та без оформлення гарантійних листів кінцевого користувача. Головна умова – отримання їх від донорів ( як це виписано у значенні ЗУ «Про гуманітарну допомогу»).Черговими змінами до переліку включені БПЛА цивільно-подвійного призначення та/або їх частини;
- конкретизований перелік ГД військового призначення (додаток 2) стосовно яких діє окремий порядок пропуску, зокрема оформлення гарантійних листів (про які йшла мова вище) (Додаток 3);
- державний контроль за ГД військового призначення, яка не включена до додатку 2 Постанови КМУ №174, здійснюється відповідно затвердженого Порядку від 20.11.2003 № 1807 (отримання дозволів та висновків ДСЕК, через уповноважених СГ, тощо);
- конкретизований та доповнений (військовими адміністраціями, утвореними відповідно до законодавства) перелік надавачів таких листів та обов’язковість засвідчення їх печаткою;
- визначений обов’язок посадової особи (згідно її функціоналу) кінцевого користувача щодо встановлення контролю над обліком ГД починаючи від фактичного отримання та звітування до служби ДСЕК про найменування та кількість отриманого товару;
- затверджена форма та зміст Декларації про перелік товарів, що визнаються ГД (Додаток 1) – як замінник МД, згідно якої товари визнаються ГД за декларативним принципом та без прийняття рішення спеціально уповноваженим органом.
За сталою практикою, до декларації можуть додаватись товаросупровідні документи, дозвільні документи, перелік товарів у довільній формі (з вказанням найменування, їх кількості та об’єму), інші документальні підтвердження. Як приклад, документи в яких наявна інформація про донора-надавача ГД, листи-погодження/звернення отримувачів ГД, копії зовнішньо-економічних договорів, в т. ч. договорів дарування.
На питанні документування придбання/отримання ГД від нерезидента слід зупинитись більш детально. У разі, коли ГД отримується від нерезидента, який виступає донором в призмі вітчизняного законодавства, більшість фахівців рекомендують укладати договори дарування. Це стане в нагоді, наприклад, тоді коли у якості ГД виступає автомобіль, і існуватиме потреба у його реєстрації та постановці на облік, тобто підтвердженні юридичної правомочності донора та дійсності правочину.
Якщо договору дарування укласти немає змоги, то цілком прийнятним може бути лист/повідомлення/декларація від донора про намір здійснити передачу товарів на безоплатній основі та інвойс з переліком товарів, що ввозяться, який не передбачає сплати коштів за такий поставлений товар.
Також існує варіант, коли БО самостійно здійснює купівлю товару (використовуючи нецільові внески громадян та СГ), який в подальшому декларує як ГД для потреб оборони країни. В такому випадку існує юридична невизначеність «гуманітарного» статусу таких товарів, яка швидше за все має вирішуватись у індивідуальному порядку під особисті зобов’язання БО.
Що ж стосується оподаткування, то при ввезенні (пересиланні) на митну територію України товари, визначені відповідно до Закону України «Про гуманітарну допомогу» як гуманітарна допомога, звільняються від оподаткування ввізним митом (стаття 287 Митний кодекс України). Також на період воєнного стану в частині оподаткування ПДВ та акцизним податком операцій з ввезення ГД маємо керуватись спеціальними пунктами ПКУ підрозділу 10 розділу XX, а саме п.69.51 , 69.52 та 69.53 .
Підставами для звільнення операцій від ПДВ є одночасне дотримання таких умов:
- товари не повинні класифікуватись за кодами УКТ ЗЕД, які відповідають алкогольній групі (2203-2208), тютюн (2401-2403) та деяких інших;
- ввезення має здійснюватися громадськими об’єднаннями та благодійними організаціями;
- зазначені організації мають бути внесені до Реєстру неприбуткових організацій, який веде податковий орган;
- ввезення має здійснюватися з метою безкоштовної передачі, яка унеможливлює будь-яку компенсацію в будь-якому вигляді та розмірі;
- визначений виключний перелік отримувачів товарів, у відповідності до їх «воєнного» статусу.
Звільнення від оподаткування акцизним податком відбувається з дотриманням умов щодо суб’єктного статусу передавачів та отримувачів, які аналогічні наведеним вище, але конкретизовані товарні позиції УКТ ЗЕД щодо автотранспортних засобів. Також звільненню підлягають не тільки операції з ввезення, а й операції по реалізації зазначених товарів на митній території України. Враховуючи, що пункт 69.52 внесений згідно ЗУ від 13.12.2022 року № 2836-ХІ, вочевидь час для роз’яснень щодо його практичного застосування ще не настав. Це в повній мірі стосується й новації яка введена п. 69.53 .
Зокрема, товари про які йде мова у попередніх пунктах (ті, які були завезені та звільненні від оподаткування) у термін 45 к.дн. повинні бути передані отримувачам з дня завершення митних процедур. А у разі порушення цього строку, чи використання не за цільовим призначенням, БО чи громадське об’єднання повинно сплатити податки (ПДВ та акциз) у сумі звільнення та пеню. Що й казати відповідальність достатньо суттєва, вочевидь не враховує реальність, якщо ГД передається безпосередньо підрозділам у місцях бойових дій, а також чи мають надавачі вільні кошти на сплату таких податків. Чи не будуть ці новації перепоною для допомоги тим хто на всіх фронтах боронить країну, покаже час.
Вивчаючи та аналізуючи судову практику з питання що розглядається, ми ще раз стверджуємося у думці наскільки важливо здійснювати адекватне, юридично грамотне документування правочинів та господарських операцій, не даючи собі послаблення з огляду на воєнний стан.
З повагою,
Тетяна Савчук, аудитор
керівник практики ТЦУ та аудиту
ID Legal Group
