Стаття опублікована в журналі «Юрист і Закон» №52-53
На порозі нового року хочеться не так підбивати підсумки року, що минає, як зазирнути в майбутнє – у рік 2022-й, який нам готує чимало новацій, змін у законодавстві щодо регулювання бізнесу та,звісно ж, змін в оподаткуванні. Серед топових очікувань – Дія Ciті – правовий режим, що із січня 2022 року буде запроваджено для ІТ-сфери з метою стимулювання її розвитку і збільшення кількості робочих місць, виведення України на міжнародну арену гравців ІТ-сфери та, звичайно, для глобального поштовху нашого економічного розвитку.
Спробуймо зібрати та розглянути всі основні моменти, озвучені на цей час щодо Дія Сіті, і надати їм свою оцінку.
Правове підґрунтя. Основним законом, який запроваджує та регулює правовий режим Дія Сіті, є Закон України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» № 1667-ІХ, який ухвалено 15.07.2021 та набув чинності 14.08.2021. Саме цим Законом визначено основних учасників ІТ-галузі, які можуть стати резидентами Дія Сіті, умови їх входу та перебування в такому правовому режимі, запроваджено нову форму трудових відносин із резидентами Дія Сіті – працівники за гіг-контрактами, а також на законодавчому рівні визначено окремі «вольності» та гарантії, які поширюються на резидентів Дія Сіті.
Основним органом, що опікується запуском цього проєкту, є Міністерство цифрової трансформації (Мінцифри), яке активно популяризує його та активно інформує про етапи його реалізації на сайті (https://city.diia.gov.ua/).
Отже, коротко. ІТ-компанії, з якими напрямами діяльності можуть розглядати цей правовий режим як свою можливість:
1. Розроблення й тестування програмного забезпечення, включно з виданням комп'ютерних ігор.
2. Видання та розповсюдження ПЗ, зокрема SaaS.
3. Навчання комп'ютерної грамотності, програмування, тестування й технічної підтримки ПЗ.
4. Digital marketing та Ads із використанням ПЗ, розробленого резидентами R&D у сфері IT і телеком.
5. Кіберспорт.
6. Постачання послуг, пов'язаних з обігом віртуальних активів.
7. Кібербезпека.
8. Робототехніка.
На кого розрахований проєкт:
– аутсорсингові компанії;
– R&D;
– продуктові компанії;
– стартапи.
Основні вимоги до резидентів:
• напрям діяльності в Дія Сіті;
• середня зарплата, еквівалентна 1200 євро;
• 90 % – питома вага доходів від здійснення цих видів діяльності;
• кількість працівників / гіг-спеціалістів за звітний період становить не менше ніж 9 осіб;
• немає у складі КБВ осіб із держави-агресора або держав із переліку країн, які не співпрацюють із FATF;
• для стартапу – сума річного доходу не перевищує 7 млн грн і зареєстрований не раніше ніж за 24місяці.
Водночас і класичних законів економіки ніхто не скасовував. Тож, скільки б гарантій Дія Сіті не пропонувала, основний важіль, який схилить чашу терезів, – це податкові преференції, що справді зроблять цей правовий статус вигідним для його резидентів. Саме під час підготовки цього матеріалу другу частину експерименту – податкову – було ухвалено у другому читанні. Тобто нині маємо Закон "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні".
Отже, з'ясуймо, на які податкові «плюшки» потенційно можуть розраховувати резиденти Дія Сіті.
По-перше, для цього правового статусу запропоновано можливість обрання спеціальної системи оподаткування – податок на виведений капітал (ПнВК), тобто податком на прибуток підлягатиме оподаткуванню не зароблений прибуток, а лише його розподілена частина у вигляді:
– дивідендів і платежів, що до них прирівнені (так звані конструктивні дивіденди);
– процентів, комісій, штрафів, пені у зв'язку з користуванням залученими коштами від нерезидентів Дія Сіті (крім банківських установ і нерезидентів), пов'язаних осіб, нерезидентів із низькоподаткових юрисдикцій чи таких, що не сплачують корпоративний податок;
– безоплатно переданого майна (робіт, послуг) нерезидентами Дія Сіті (крім неприбуткових організацій, рекламних акцій, у межах неоподатковуваного доходу фізичних осіб);
– безповоротної фінансової допомоги на користь нерезидентів Дія Сіті, пов'язаних осіб, а також поворотної фінансової допомоги, яку не було повернено у 12-місячний строк чи було прощено в такий строк;
– коштів і майна, перерахованого нерезидентам, зокрема, як внесок в об'єкти інвестування та здійснення напряму інвестиції за межами території України;
– роялті на користь нерезидентів Дія Сіті (в обсязі понад 4 % від попереднього річного доходу від реалізації та в повному обсязі на користь низькоподаткових нерезидентів, специфічних ОПФ, небенефіціарних отримувачів, ІСІ та нерезидентів, які не оподатковуються щодо роялті);
– повернених позик із відсотками на користь нерезидентів, якщо за рахунок таких позик не було придбано майно на території України;
– сплачених штрафів, збитків, неустойки на користь низькоподаткових нерезидентів і нерезидентів зі специфічною ОПФ;
– придбаних послуг у нерезидентів (з окремими винятками);
– і ще окремі інші випадки виникнення об'єкта оподаткування.
Щодо об'єктів оподаткування, які виникатимуть у резидентів Дія Сіті, що оберуть спеціальну систему оподаткування, доречно докладніше зупинятися в окремих публікаціях, оскільки їх у Законі викладено досить громіздко, зі складними конструкціями, що, звісно ж, буде досить складно сприйматися потенційними користувачами цих норм.
До слова, варто зауважити, що ставку податку для резидентів Дія Сіті, які сплачуватимуть ПнВК,установлено на рівні 9 % від бази оподаткування (ставка податку на «виведений капітал»). Водночас об'єкт оподаткування, що виникає як перевищення ціни чи вартості в контрольованих операціях над ціною чи вартістю, розрахованою з дотриманням принципу «витягнутої руки», підлягає оподаткуванню за ставкою 18 %. Базовий звітний період для резидентів Дія Сіті становитиме рік.
Варто також зазначити, що ухвалений Закон передбачає можливість застосування резидентами Дія Сіті різних моделей оподаткування:
• резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах (ПнВК зі сплатою 9 % податку на особливу базу оподаткування) та
• резиденти Дія Сіті – платники податку на прибуток підприємств на загальних підставах (зі сплатою 18 % податку на прибуток і додатковими податковими різницями, як-от, наприклад,обмеження обсягів (не більше 20 %) придбаних товарів, робіт послуг від ФОПів на спрощеній системі оподаткування).
У Законі зазначено, що резидент Дія Сіті може продовжувати сплачувати податок на прибуток на загальних підставах або перейти на сплату податку на виведений капітал подавши відповідну заяву.
Також для учасників цього проєкту в ПКУ передбачено застосування звичайних цін для всіх операцій, здійснених із застосуванням негрошової форми розрахунку. Водночас законодавчо встановленого механізму розрахунку звичайної ціни немає, а для такої специфічної галузі, як ІТ,установлення звичайної ціни взагалі є задачкою із зірочкою, оскільки переважно послуги в сфері ІТ є ексклюзивними, а орієнтовно можна говорити про вартість людино-години, та й то залежно від спеціалізації, кваліфікації та інших вагомих чинників ціноутворення.
Окремі «плюшки» законодавці запропонували й щодо ПДФО. Зокрема, це:
• можливість враховувати у складі витрат роботодавця платежі на недержавне пенсійне забезпечення та/або добровільне медичне страхування в межах 30 % нарахованої заробітної плати працівнику чи гіг-спеціалісту;
• стимулювання інвестицій в ІТ-сферу реалізовано можливістю зарахувати як податкову знижку щодо суми отриманих дивідендів суму здійсненої інвестиції в резидента Дія Сіті;
• стандартною ставкою ПДФО для штатних працівників і гіг-спеціалістів резидента Дія Сіті встановлено 5 % замість 18 % з одночасним обмеженням суми річного доходу, до якого вона підлягатиме застосуванню (240000 євро);
• ЄСВ щодо доходів усіх працівників (і штатних, і гіг-спеціалістів) установлено на рівні мінімального страхового внеску.
Якщо брати до уваги, що найбільшою перешкодою для детінізації доходів найманих працівників були саме зарплатні податки, то якраз у цьому контексті проєкт Дія Сіті пропонує мінімальне оподаткування (і щодо ПДФО + ВЗ, і щодо ЄСВ). Водночас саме ця норма потенційно може збурити все суспільство, оскільки є прямо протилежною здоровій соціальній політиці держави, де величина податку зростає залежно від збільшення суми доходу, а не навпаки. Адже переважна більшість офіційних працівників є працівниками соціальної, бюджетної сфер (учителі, медики, держслужбовці та ін.), які отримують мінімальну або трішки більше за мінімальну зарплату та змушені із цих доходів сплачувати зарплатні податки в повному обсязі.
Ще одним стримулювальним чинником для потенційних резидентів Дія Сіті є наявність:
– регуляторного органу;
– обов'язку щорічно підтверджувати відповідність резидентського статусу аудиторським висновком;
– великої кількості хитких умов, що можуть стати причиною відмови в особливому статусі та, як наслідок, призвести до донарахування податкових зобов'язань у повному обсязі.
Але це не означає, що такий експеримент не має права на життя. Навпаки, якщо рухатись у бік реформ, то саме цей проєкт і буде першим кроком до якісних змін у системі оподаткування, яка буде повернута обличчям, а не іншою точкою до бізнесу.
