У1998 році було запроваджено спрощену систему оподаткування для малого бізнесу. Протягом свого існування вона зазнала чимало змін, зокрема, розподіл на декілька груп; обмеження видів діяльності, які дозволяють перебувати на спрощеній системі; необхідність сплачувати єдиний соціальний внесок (ЄСВ) на мінімальному рівні навіть у разі відсутності діяльності ФОП.
При цьому варто зауважити, що спрощена система оподаткування стала основою для побудови та організації ІТ-бізнесу в Україні в плані податкового планування та побудови взаємин бізнес-держава. Разом із тим сфера ІТ-бізнесу, яка стала досить розвиненою, залучає в Україну пристойний рівень валютної виручки, але при цьому сплачує податки на мінімальному рівні, що викликає в суспільстві певний резонанс та створює запит на врегулювання питання оподаткування цієї сфери.
І ось, шукаючи альтернативні шляхи наповнення бюджету, Мінсоцполітики на своєму веб-сайті оприлюднило для громадського обговорення проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників і протидії застосуванню незадекларованої праці», який викликав багато дискусій та критики з боку громадськості, особливо представників ІТ-галузі, що привернуло увагу керівництва країни.
26 лютого 2019 року у Верховній Раді України група народних депутатів зареєструвала інший проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо розвитку креативних індустрій в Україні)» (№ 10094), яким пропонується створити окрему V групу платників єдиного податку для ІТ-підприємців.
Законопроектом встановлюється щорічне протягом 5 років зростання на1% ставки єдиного податку, тобто з 5% у 2020 році до 10 % у 2025 році.
Аналізуючи законопроект, слід акцентувати увагу на його основних моментах.
Отже, законопроектом передбачається, що до V групи платників єдиного податку можуть відноситися ФОП, які надають послуги у сфері ІТ-галузі, зокрема:
- комп’ютерного програмування;
- консультування та пов’язаної з ними діяльності;
- видання комп’ютерних ігор та іншого програмного забезпечення;
- оброблення даних;
- розміщення інформації на веб-вузлах і пов’язаної з ними діяльності;
- керування веб сайтами.
І як завжди законодавці встановлюють ряд умов, які дозволяють застосовувати спрощену систему оподаткування.
ФОП не може використовувати працю найманих осіб та обсяг доходу не повинен перевищувати 7,5 млн. грн. протягом календарного року.
У разі перевищення дозволеного розміру доходу (7,5 млн. грн. в рік) ставка ПДФО встановлюється в розмірі 15%.
Крім того, зазначена ставка (15%) також буде застосовуватися до доходів, отриманих при застосуванні інших способів розрахунку, ніж в грошовій формі (готівковій чи безготівковій) та доходів отриманих від інших видів діяльності, які не дають права перебувати на спрощеній системі оподаткування.
Цим же законопроектом передбачається встановлення для платників V групи з 2020 року подвійного розміру мінімального страхового внеску ЄСВ.
Не можна пройти поза увагою доволі ліберальну норму законопроекту, яка закріплює права ІТ-підприємців під час надання своїх послуг використовувати на безоплатній або платній основі приміщення, які належать іншим юридичним чи фізичним особам та користуватися їх комп’ютерною технікою, комунікаціями, іншими засобами виробництва та інформаційними системами без укладання відповідного трудового договору. Слід зазначити, що саме такі ознаки співпраці на сьогодні органами нагляду за працею трактуються як ознаки саме трудових відносин, що створює підстави для застосування до таких юридичних чи фізичних осіб суттєвих сум штрафних санкцій за неоформлені трудові відносини.
За ФОП як і раніше буде залишено право на свій розсуд вибирати групу перебування на єдиному податку, отже підприємець самостійно може скористатися другою, третьою або новою п’ятою групою у випадку її запровадження на законодавчому рівні.
Отже, чекатимемо на остаточне вирішення цього досить чутливого питання – оподаткування ІТ- сфери – бізнесу, який з одного боку потребує підтримки та сприяння у розвитку, з іншого боку – бізнесу, який має досить низьку податкову віддачу у порівнянні з високою дохідністю та рентабельністю.
