Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Ключові точки річного звіту благодійного фонду. Актуальний чек-лист, – Тетяна Савчук, аудитор ID Legal Group

Будь-яка благодійність, особливо у скрутні воєнні часи, є важливою, але не менш важливим є звітування про благодійну (гуманітарну) діяльність, зважаючи не тільки на економічний а й на морально-соціальний аспект такої діяльності.

Більшість благодійників вже відзвітувались, подали річну фінансову та податкову звітність (з додатками. Але як свідчить практика, вважати що звітна річна компанія вже закінчилась, час ще не настав. Бо саме зараз  податкові органи здійснюють камеральні перевірки  та аналіз отриманої звітності, порівняння показників, які в ній наведені, з інформацією з власних джерел. Не буде зайвим підкреслити важливість відповідності показників фінансової звітності даним наведеним у Звіті про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі– НПО).

Як засвідчує практика, з  боку контролерів виникають не тільки питання до НПО, а й надаються пропозиції щодо подання уточненої звітності. Розібратись, коли вимоги контролерів є обґрунтованими, а коли НПО доцільно відстоювати власну позицію, спробуємо на конкретних прикладах звітності НПО, а саме, благодійного фонду, який внесений до реєстру неприбуткових організацій (Далі-БФ).

Звісно, що фактичні обставини операцій кожного платника податків мають свої особливості, але операції з надання в період воєнного стану безоплатної
допомоги (безповоротної фінансової допомоги, добровільних пожертвувань, милосердя тощо),  у тому числі пов’язаної з потребою забезпечення оборони держави можна згрупувати наступним чином:

  • надання благодійної допомоги у вигляді грошових коштів, ТМЦ, робіт та послуг;
  • надання гуманітарної допомоги у вигляді грошових коштів та ТМЦ;
  • надання гуманітарної допомоги у вигляді робіт та послуг;
  • суми добровільно переданих (перерахованих) коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг за переліком визначеним КМУ, на користь ЗСУ, НГУ, СБУ, СВР та іншим силовим та медичним структурам, які визначені ПКУ та Законами України;
  • вартість активів (коштів або майна), вартість товарів (робіт, послуг), використаних (переданих) для фінансування видатків на утримання БО, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Для кожного вищенаведеного виду операцій існують нюанси та правила документування, а також відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності. В своїх попередніх дописах на цю тему ми вже аналізували законодавче підґрунтя, інформаційні листи ДПС України (наприклад, Інформаційний лист ДПСУ від 08.11.2022 № 7/2022), а також настанови для організації громадянського суспільства (ОГС), які систематизовані у відповідному посібнику з гуманітарної допомоги.

Ще на стадії формування звітності більшість платників знайшли для себе відповідь на питання «Чи мають доходи дорівнювати видаткам з огляду на неприбутковість?» Для тих, хто вагається до цього часу, маємо з усією відповідальністю відповісти, що існують випадки коли доходи не дорівнюють видаткам. Як приклад, можна навести ситуацію у випадку визначення додатних або від’ємних курсових різниць за правилами бухгалтерського обліку, що в свою чергу впливатиме на виникнення прибутків чи збитків як у фінансовій звітності, так і в Звіті НПО; отримання відсотків за залишками коштів на рахунках; отримання нецільового фінансування, за яким доходи мають визнаватись одразу, а не по факту понесених витрат і т.д.

Іншим не менш поширеним питанням є обґрунтованість розбіжностей показників фінансової звітності та Звіту НПО, яка формується внаслідок відображення оборотів по гуманітарній допомозі, яка отримана у вигляді ТМЦ. За приписами Наказу МФУ №298 від 14.12.1999р. одержана та роздана гуманітарна допомога відображається по дебету и кредиту рахунку 48 Цільове фінансування та цільові надходження без додаткового відображення по дохідно-витратним рахункам. Лише гуманітарна допомога у вигляді робіт та послуг відображатиметься у складі доходів та витрат через рахунки собівартості. Саме невідповідність показників фінансової звітності та Звіту НПО через гуманітарні обороти, які не враховуються у дохідно – витратних рахунках, може стати причиною звернення податкового органу з вимогою уточнення та приведення у відповідність показників фінансової звітності та Звіту НПО. Але за наведених обставин подання уточненого звіту є необґрунтованим, оскільки наявність кредитового  залишку по рядку 1595 Цільове фінансування Балансу (ф.№1) свідчить саме про залишок допомоги, який не розданий /перерахований/наданий на кінець року.

Та наостанок, відповідь на питання чи буде штраф, коли помилка при заповненні Звіту НПО все ж допущена. В цій ситуації важливо визначити «ціну» такої помилки. За обставин коли помилка самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлена у задекларованій частині 1 Звіту НП, тобто тих показників доходів та видатків (витрат), що не призводять до визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток, уточнення показників здійснюється без застосування штрафних санкцій. При цьому, частина Звіту «Виправлення помилок» та  таблиця 2 «Результати виправлення помилок» додатка ВП не заповнюється.

Інша справа, якщо помилка пов’язана із недотриманням вимог визначених п. 133.4 ПКУ, що тягне за собою необхідність заповнення частини 3 Звіту НПО. Тобто, БФ виявлено недекларування/заниження податку на прибуток до сплати. У цьому випадку БФ повинен подати Звіт за період з початку звітного року до останнього дня місяця вчинення правопорушення (у термін 20 к.дн. після такого місяця). У цьому випадку БО вилучається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових організацій та  стає платником податку на прибуток на загальних підставах.

Варто нагадати, що прикладом недотриманням вимог визначених п. 133.4 ПКУ є перевищення вартості активів (коштів або майна), товарів (робіт, послуг), використаних (переданих) для фінансування видатків на утримання НПО, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами із розрахунку 20 відсотків отриманих доходів, тобто нецільове використання коштів в сумі такого перевищення. В той же час доходи від отриманої та розданої гуманітарної допомоги не включаються до розрахункової суми доходів. Тобто, ціною помилки у цьому випадку, навіть виражена у незначній абсолютній сумі, буде позбавлення статусу неприбутковості.

За цих обставин, доцільно переглянути та проаналізувати документальні підтвердження визначення доходів та витрат як по благодійній допомозі, так і по гуманітарній, з виокремленням по останній товарних операцій та операцій по роботам/послугам. Проаналізувати повний фактичний склад витрат на утримання НПО (за замовчуванням допускаємо, що річною інвентаризацією фактичних залишків, розрахунків, тощо, надлишків та нестач не встановлено).

У випадку встановлення розбіжностей із задекларованими показниками, та виникнення інших спірних питань варто залучати до цих процедур кваліфікованих спеціалістів зі сторони.

З повагою,

Тетяна Савчук, аудитор

керівник практики ТЦУ та аудиту

ID Legal Group