В сьогоднішній нашій публікації ми хотіли б звернутись до такого болючого питання як 30%-е коригування фінансового результату у сторону збільшення через застосування вимог пункту 140.5.4 ст. 140 ПКУ – від суми витрат на придбання товарів (робіт послуг) від постачальників із низькоподаткових юрисдикцій (Перелік КМУ №1045) чи таких, що мають специфічну ОПФ, яка не передбачає сплату корпоративного податку за місцем реєстрації (Перелік КМУ №480). В першу чергу це пов’язано із тим, що змінами, внесеними до ПКУ протягом 2020 року, та якими ст. 140 ПКУ доповнено пунктом 140.5.51, яка вимагає 30%-го збільшення фінансового результату також і на суму доходу від операцій з продажу товарів (робіт, послуг) на користь контрагентів з Переліків КМУ №1045 та 480.
Тобто починаючи із звітного періоду – 2020 року (а точніше з 23.05.2020 року) платники податків отримали суттєво збільшений перелік підстав, що вимагає їх звернутися до положень статті 39 ПКУ та вивчити її норми щодо застосування принципу «витягнутої руки»: які критерії, методи та інструменти мають застосовуватись платниками податків, аби доказувати правомірність ціноутворення в своїх господарських операціях та не здійснювати 30%-е коригування фінансового результату.
І якщо для платників, які працюють із контрагентами з Переліків №1045 та 480, або функціонують в рамках міжнародної ФПГ, операції яких визнаються контрольованими за вартісними критеріями, практика застосування ст.39 ПКУ вже стає звичною, то для платників податків, які не є великими чи середніми підприємства, але також мають схему роботи, побудовану на співпраці з контрагентами із вказаних переліків, цей процес лише набирає обертів.
В професійних колах сформувалась усталена думка, що документація за вимогами 39 статті ПКУ, яка готується для цілей не здійснення коригування по п. 140.5.4 (а відтепер і 140.5.51) ст. 140 ПКУ, може бути «полегшеною». В колі бухгалтерів, які ще не зіштовхнулись із перевірками контролерів з цього питання, взагалі побутує думка, що таку документацію може замінити експертний висновок, цінова експертиза чи довідка з інформаційного агентства щодо рівня ціни на той чи інший товар.
Проте, проаналізувавши існуючий власний досвід пройдених перевірок податкового органу, судову практику, що вже склалась на поточний період, ми можемо констатувати, що норма «вимоги цього підпункту (п. 140.5.4, а з 23.05.2020 року і 140.5.51 ст. 140 ПКУ) не застосовуються, якщо сума витрат (доходів) підтверджується відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, але без подання звіту» не передбачає ніяких поблажок для платника податків в частині підготовки документації за вимогами статті 39 ПКУ.
Так, ілюстративним може бути адміністративний судовий процес по справі №620/1040/19, в ході розгляду якої оскаржувалося рішення податкового органу, який здійснив донарахування податку на прибуток платнику податків у сумі 30% від вартості придбаного товару від постачальника із Переліку КМУ №1045 на тій підставі, що на обґрунтування ціноутворення платником податків було представлено Звіт про оцінку майна щодо визначення ринкової вартості товарів. При цьому не була складена повноцінна документація, яка б мала містити:
– опис діяльності компанії,
– структуру управління платника,
– опис діяльності та стратегії ділової активності,
– відомості про основних конкурентів,
– економічний та порівняльний аналіз,
– обґрунтування вибору методу для визначення відповідності умов операції принципу «витягнутої руки»,
– вибір фінансового показника згідно з п.п. 39.3.2.5 п.39.3 ст.39 ПКУ,
– вибір сторони, що досліджувалась згідно з п.п. 39.3.2.7 п. 39.3 ст. 39 ПКУ,
– обґрунтування вибору та інформація про зіставні операції і джерела інформації, які використовуються для аналізу,
– розрахунок діапазону цін (рентабельності),
– порівняння з фактичними цінами, обсягами операцій, умовами поставок інших суб`єктів господарювання тощо.
За результатами розгляду справи суди підтримали позицію платника податків, та, зокрема, суд апеляційної інстанції зазначив, що усі наведені вище вимоги контролюючого органу є недоліками складання документації, які жодним чином не впливають на визначення бази об’єкту оподаткування. Іншими словами – суд вказав на не суттєвість наведення такої інформації, вочевидь, не вдаючись в економічну суть трансфертного ціноутворення, її мету та принципи функціонування.
Натомість позиція Верховного суду полягала у тому, що системний аналіз вимог статті 39 ПКУ свідчить про те, що процедура підтвердження витрат за принципом «витягнутої руки», передбачає співставлення ціни операції, передбаченої підпунктом 140.5.4 ст.140 ПКУ, з ціною у співставних неконтрольованих операціях, які здійснюються між непов`язаними особами. А зіставленню при дослідженні дотримання принципу «витягнутої руки» підлягають комерційні та фінансові умови операцій за методологією, викладеною у 39 статті ПКУ. Суди попередніх інстанцій належним чином не визначили, чи є наданий Звіт про оцінку майна документом, який підтверджує суму витрат за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки». За наведеними підставами Верховний суд відправив справу на новий розгляд та всебічне дослідження обставин справи.
Із наведеного можливо зробити висновки:
– документація, якою має обґрунтовуватись ціноутворення в операціях на вимогу п. 140.5.4 (а відтепер і 140.5.51) ст. 140 ПКУ має бути повноцінною та містити усі елементи, передбачені статтею 39 ПКУ;
– коло платників податків, для яких політика трансфертного ціноутворення має стати основою їхньої бізнес-поведінки, щоразу стає все більшим, і щоразу більшому колу платників податків потрібно ретельно аналізувати свої моделі грошових потоків та схеми структурування.
А з огляду на той факт, що документацію за вимогами 39 статті ПКУ для цілей не здійснення 30-%-го коригування податківці матимуть змогу перевіряти вже починаючи із березня поточного року (оскільки лише для контрольованих операцій платник податків мають часову перевагу аж до 01-го жовтня), то вже до подачі фінансової та податкової річної звітності ми рекомендуємо виконати мінімальний чек-лист, який би дав змогу вчасно ідентифікувати усі можливі ризики:
– перевірити місце реєстрації усіх постачальників-нерезидентів та покупців нерезидентів на предмет їх відповідності Переліку №1045 (за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-2017-%D0%BF#Text0;
– перевірити організаційно-правову форму усіх постачальників-нерезидентів та покупців нерезидентів на предмет їх відповідності Переліку №480 (за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/480-2017-%D0%BF#Text;
– ідентифікувати суми розрахунків з такими контрагентами та прийняти управлінське рішення – чи здійснюватиметься 30%-е коригування фінансового результату, чи будуть вживатись заходи по доведенню належності ціноутворення в таких операціях принципу «витягнутої руки»;
– знайти надійного партнера, який досконало вивчить усі особливості вашого бізнесу та підготує документацію, яка в повній мірі відповідатиме вимогам ст. 39 ПКУ та прийме усі ризики захисту такої документації перед контролюючими органами на себе!
