Податків у деяких випадках доведеться платити більше.
Ми вже неодноразово розміщували аналітичні матеріали, які стосувались змін в оподаткуванні при продажу нерухомості (нерухомого майна), які пов’язані із введенням в дію Закону України від 16.01.2020 р. № 466-IX із 23 травня 2020 року .
Враховуючи що у законотворців руки дійшли до зміни правил оподаткування також і до рухомого майна, якими фактично переписано зміст статті 173 ПКУ, інформація щодо порядку оподаткування операцій з продажу або обміну об'єктів рухомого майна потребує актуалізації.
Спочатку – спойлер: податків у деяких випадках доведеться платити більше. Надалі – детальніше про особливості оподаткування ПДФО, військовим збором та збором на пенсійне страхування при продажу, обміну, набутті права власності на рухоме майно.
Зважаючи на те, що визначення ПКУ рухомого майна базується на положеннях цивільного законодавства, згідно якого ознакою майна є його «матеріальність» та можливість переміщення у просторі (вочевидь без подальшої шкоди). Логічно додати, що ознакою рухомого майна (Далі -РМ) є відсутність ознак, за якими його можна віднести до нерухомості. Враховуючи що перелік рухомого майна достатньо різноманітний, зупинимось на оподаткуванні операцій з тими об’єктами РМ, про які прямо йде мова у зміненій статті 173 ПКУ, а саме, легкові авто, мотоцикли та мопеди (далі – легкові ТЗ), а також інший транспорт (вантажні автомобілі, тощо).
До травня поточного року платники податків-фізичні особи мали усталену думку, що за перший продаж (чи міну) протягом календарного податкового звітного року одного із об’єктів: легкового авто, мотоцикла та мопеда, ПДФО та військовий збір не сплачуються. Натомість із доходів, отриманих при другому та наступних продажів одного із таких об’єктів продавцем сплачувався ПДФО в сумі 5%, а враховуючи, що оподатковувані доходи визначені згідно статті 163 ПКУ, то й військовим збором в сумі 1,5% (такий порядок існував згідно попередньої редакції статті 173.2 ПКУ).
В новації до п.173.2 ПКУ, в якому передбачаються спеціальні норми у вигляді знижених ставок, мова про можливість застосування ставки 5% для наступних після другого продажів легкових авто (та мотоциклів з мопедами) вже не йде.
Натомість з’явився новий абзац, який вводить нові спеціальні правила оподаткування, а саме: третій на наступний продажі будь якого транспортного засобу (в тому числі легкового та мотоциклів з мопедами) оподатковується повною ставкою податку у розмірі 18%.
Пересічного платника податків може збити з пантелику визначення черговості продажів транспортних засобів для визначення розміру ставки, але насправді не так вже й складно зрозуміти фіскальну логіку цих норм. Якщо сформулювати коротко, то загальна норма встановлює, що дохід від продажу (обміну) об’єктів рухомого майна становить 5% (п.173.1). Спеціальні виключення щодо легкових авто (та мотоциклів з мопедами): перший продаж 0%, другий 5%. А ось третій продаж (чи обмін), звісно, протягом одного календарного року будь-якого транспортного засобу вже підлягає оподаткуванню за ставкою 18%. Наприклад, якщо послідовно продано спочатку два вантажних авто, а потім два легкових, то для вантажних маємо ставку по 5 % по загальному пункту 173.1, для легкових, відповідно, 0% та 5% по спеціальному п.173.2. Наступний продаж як легкового, так і вантажного-застосовуємо повну ставку 18%.
Якщо розвинути тему: як саме визначити черговість продажу, якщо укладається договір купівлі-продажу транспортного засобу між фізичною особою-продавцем та, зокрема, юридичною особою-покупцем та як саме визначається ціна такого продажу, то, на щастя, маємо конкретику безпосередньо у нормах статті 173 ПКУ. А саме, черговість документально зазначає продавець-фізособа (окрема заявка або договір). Ціна продажу (або обміну) легкових ТЗ за вибором продавця визначається не менше рівня середньоринкової вартості (наприклад, на офіційному сайті Мінекономрозвитку для кожної марки, з врахуванням моделі, року випуску та моделі є оприлюднена така ринкова вартість) або встановленої за законом ринкової вартості методом незалежної оцінки. Для інших транспортних засобів оцінку проводити обов’язково, тому що вибір не передбачений, а ціна визначається не нижче оціночної.
Слід звернути увагу щодо розширення кола податкових агентів, оскільки маємо ще одну новацію до п.173.3 ПКУ. Від тепер не тільки юридичні особи виступають податковими агентами у разі купівлі рухомого майна, але й самозайняті фізичні особи, які є стороною договору, тобто безпосередніми покупцями ТЗ. В цьому контексті виникає інше питання: доцільності включення цих осіб до кола податкових агентів, бо в цьому випадку стороною договору-покупцем зазначається безпосередньо фізична особа (а не суб’єкт господарювання самозайнята особа), оскільки в подальшому права власності реєструються саме на фізичну особу, незважаючи, що вона може бути й самозайнятою і фізичною особою-підприємцем. Це обґрунтовується вимогами Порядку державної реєстрації ТЗ (Постанова КМУ №1388), в якому передбачена реєстрація виключно на юридичних та фізичних осіб.
У вирішенні цього питання останнє слово, мабуть, залишається за юристами.
Сплата збору на пенсійне страхування при набутті права власності стосується виключно легкових авто у випадку первинної вітчизняної державної реєстрації. Об’єктом оподаткування є документально підтверджена вартість автомобіля за ставками, розмір яких диференційовано у процентному відношенні з врахуванням кількості розмірів прожиткового мінімуму в порівнянні з вартістю. Шкала ставок 3%, 4% та 5% відсотків застосовується у залежності від шкали вартості ТЗ у прожиткових мінімумах: до 165 ПМ, від 165 до 290 ПМ, більше 290 ПМ. В абсолютних величинах маємо у 2020 році: 3% із вартості ТЗ до 346 830 грн; 4% – із вартості від 346 830 грн. до 609 580 грн; 5% – із вартості ТЗ понад 609 580 грн.
Для цілей бухгалтерського обліку сплачений збір включається до первісної вартості придбаного юридичною особою легкового авто та в подальшому амортизується як складова частина вартості основного засобу.
Коли мова йде про продаж та набуття права власності на транспортні засоби, то не оминути й питання нарахування транспортного податку.
На момент підготовки даного аналітичного матеріалу, транспортним податком в сумі 25,0 тис. грн. на рік оподатковуються легкові автомобілі з роком випуску не раніше 2015 року (тобто вік авто має становити не більше 5 років) та середньоринкова вартість становить більше 1 771 125 грн. (в розрахунку перевищення 375 розмірів мінімальної зарплати). Середньоринкова вартість встановлюється за допомогою інструменту, розміщеного на сайті Мінекономрозвитку в розрізі марок з врахуванням моделі та року випуску. Але, зважаючи на те що, в податковому законодавчому полі мало є усталеного, чергові зміни щодо цього податку (ще його називають податком на розкіш) не забаряться. Існує законопроект, яким запропоновано зменшити поріг оподаткування замість 375 до 200 МЗП, або 1,2 млн. грн в абсолютній сумі.
Підсумовуючи вищевикладене, операції купівлі-продажу транспортних засобів для сторін договору мають певні застороги в частині оподаткування, визначення адекватної вартості об’єкту продажу, документального підтвердження правочину, а також передбачення майбутніх платежів за набуте рухоме майно.
