Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Чи можуть виявлені порушення при роботі з ПРРО потягнути за собою кримінальну відповідальність за ухилення від сплати податків? – Вікторія Горожанова, адвокат ID Legal Group

З 01.01.2021 року Законом України № 265/95-ВР від 06.07.95 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (надалі – Закону №265/95) встановлені нові розміри штрафів за порушення при роботі з РРО.

Одним з видів порушень при роботі з РРО є проведення розрахункових операцій на неповну вартість проданих товарів (робіт, послуг), за вчинення якого передбачені фінансові санкції вимогами п.1 ст.17, п.11. Р.ІІ (Перехідні положення) Закону №265/95, а саме до 01.01.2022 року в розмірі 10% від вартості товарів, проданих з порушенням вперше, та 50% вартості проданих товарів за кожне наступне порушення.

Відповідальність за вищевказане порушення при роботі з РРО визначена Кодексом України про адміністративні правопорушення, а саме ст.155-1 «Порушення порядку проведення розрахунків». Таким чином, законодавець визначив виключно адміністративну відповідальність за такі дії (бездіяльність).

Строк притягнення до адміністративної відповідальності за аналогічні правопорушення складає 2 місяці з моменту вчинення правопорушення. 

Однак, розглянувши суть такого адміністративного правопорушення – проведення операцій на неповну вартість товарів (робіт, послуг) можна дійти висновку, що платник податку (на загальній системі оподаткування) таким чином приховує частину оподатковуваного доходу. А донарахувати та стягнути ненараховані та несплачені податки фіскальний орган має право за останні три роки (на даний час з врахуванням періоду карантину в країні).

Таким чином, у ДПС при встановленні такого виду порушення при роботі з РРО виникають підстави для перевірки повноти та достовірності нарахування і сплати податків, а саме приховування частини оподатковуваного прибутку суб’єкта господарювання.      

Найнижчий поріг притягнення особи до кримінальної відповідальності у 2021 році становить  3 405 000 грн. (ч.1 ст.212 КК України).  В склад шкоди, завданої державі, у вигляді несплати податків, входять виключно чисті податки (без фінансових санкцій).

Таким чином, для притягнення до кримінальної відповідальності суб’єкт господарювання повинен приховати оподатковуваний прибуток в розмірі, сума податків з якого буде складати 3 405 000 грн. і більше.

Існує твердження, що особа не може бути одночасно притягнута двічі за одним і тим же фактом до юридичної відповідальності.

Це твердження виходить із положень ст.61 Конституції України та ст.4 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Однак, з вказаних положень не випливає, що особа не може бути притягнута до різних видів юридичної відповідальності – адміністративної та кримінальної, в разі якщо її дії (бездіяльність) містить склад таких правопорушень.

В даному випадку склад адміністративного правопорушення (за проведення операцій на неповну вартість товарів (робіт, послуг)) містить лише підтверджений факт проведення таких операцій і не включає шкоду державі у зв’язку з фактичним ненадходження коштів до бюджету у вигляді податків (з прихованого оподатковуваного доходу), а такі наслідки передбачає кримінальна відповідальність за умови досягнення порогу притягнення на суму 3 405 000 грн.   Таким чином, особа за певних обставин може бути притягнута і до адміністративної і до кримінальної відповідальності  (враховуючи приклади із практики ВС – справа ВС/ВКС №493/1096/15-к від 02.10.2018).

Підсумовуючи викладене, зазначаємо, що деякі види порушень при роботі з ПРРО за своїм змістом можуть стати підставою для проведення позапланових податкових перевірок на предмет неповноти та несвоєчасності сплати до бюджету податків (зборів та платежів) і, як наслідок, за сукупності певних обставин притягнення до кримінальної відповідальності.