Тринадцятого квітня 2021 року законодавчим органом нашої країни було ухвалено закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реструктуризації зобов’язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб» за № 1383-IX, що набрав чинність 23.04.2021, на підставі якого внесено відповідні зміни та доповнення до відповідних підпунктів статей Податкового кодексу України (далі по тексту – ПКУ), які регулюють оподаткування фізичних осіб, а саме: 14-ї, 164-ї, 165-ї, 172-ї.
Які саме внесені зміни та доповнення стосуються фізичних осіб ми проаналізуємо в нашій тематичній статті.
Підпункт 14.1.11 п.14.1 ст.14 ПКУ(ознаки заборгованості, що є безнадійною)доповнено текстом нового абзацу и) (за абзацом одинадцятим, нумерація абзаців дванадцятого-п’ятнадцятого буде вважатися абзацами з нумерацією: тринадцятий-шістнадцятий, відповідно) з наступним змістом:
фізична особа, що має заборгованість, яка непогашена на користь іпотекодержателя після процедури стягнення на підставі ст.36 ЗУ «Про іпотеку» на підставі звернення щодо предмету іпотеки (позасудове врегулювання згідно договору), якщо закон або договір передбачає, що після завершення такої процедури врегулювання іпотекодержатель не має підстав стосовно проведення будь-яких вимог до виконання боржниками-фізичними особами, тобто такі вимоги є недійсними;
Підпункт д) (абзац 1-й) п.п.164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ (додаткове благо у вигляді доходу, який отримано платником податку) викладено у редакції, що відповідає такому тлумаченню:
Прощена (анульована) основна сума боргу (кредиту) на підставі самостійного рішення кредитора, що не пов’язане з процедурою банкрутства (крім прощеної (анульованої) суми іпотечного кредиту (основного боргу) в іноземній валюті, яке забезпечене іпотекою житлової нерухомості)до завершення терміну позовної давності за умови перевищення 25% однієї зарплати (з річним розрахунком), яка встановлена як мінімальна станом на початок січня податкового (звітного) року.
Кредитор має обов’язок вчинення таких дій (на вибір) стосовно повідомлення про прощення (анулювання) боргу:
- направлення на адресу платника податку-боржника рекомендований лист (з повідомленням про вручення);
- укладення відповідного договору;
- вручення повідомлення особисто під підпис боржнику.
При цьому необхідно провести включення суми прощеного (анульованого) боргу в податковий розрахунок суми доходу, за звітний період, в якому відбувся факт прощення боргу платнику податку.
Обов’язок сплати податку з таких доходів та відображення даних в річній податковій декларації покладається на боржника.
Якщо кредитором не відбувається дотримання вимог цього пункту щодо належного повідомлення боржника стосовно прощення (анулювання) боргу, перед кредитором постає обов’язок виконання функцій податкового агента для вказаних доходів.
Підпункт е) доповнено: якщо під час продажу (проведення відчуження) на адресу платника податків нерухомості житлової категорії, яка передана у власність за результатами звернення стягнення на підставі договорів іпотеки (під забезпечення кредитів в іноземній валюті) має місце факт знижки звичайної ціни (вартості), то така сума знижки не вважається додатковим благом.
Підпункт 165.1.55 п.165.1. ст.165 ПКУ (визначає перелік Доходів, що не підлягають включенню в розрахунок загального місячного (річного) оподатковуваного доходу) доповнено текстом третього абзацу:сума боргу (кредиту), яка є основою у платника податку по іпотечному кредиту в іноземній валюті, що забезпечений іпотекою нерухомості житлової категорії, прощена (анульована) на підставі самостійного рішення кредитора, що не пов’язано з процедурою банкрутства до завершення терміну позовної давності.
Відредаговано підпункт 165.1.59 п.165.1. ст.165 ПКУ, в результаті чого викладено:
суми, на які відбулось зменшення (прощення) боргу фізичної особи згідно з проведеною реструктуризацією зобов’язання, визначеного умовами кредитного договору (в іноземній валюті), якщо таку реструктуризацію проведено згідно з порядком та умовами, встановленими розд.IV «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про споживче кредитування» або п.5 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу України з процедур банкрутства».
Також, до статті 172 ПКУ, яка визначає порядок, згідно з яким оподатковуються операції з продажу (обміну)об’єктів нерухомого майна, внесено відповідні зміни в п.172.2 ПКУ.
На підставі внесених змін зміст п.172.2 ст.172 ПКУ полягає у наступному форматі:
Дохід, який отримується платником податку від операцій з реалізації протягом звітного (податкового) року об’єктів нерухомості, тобто більше одного (виключаючи операції з передачі нерухомості житлової категорії згідно з порядком звернення стягнення, передбаченого в договорах іпотеки під забезпечення кредиту в іноземній валюті), які визначені у п.172.1 ст.172, або від реалізації об’єкта нерухомості, який не визначений у п.172.1 ст.172, оподатковується згідно ставки, яка визначається п.167.2 ст.167 ПКУ, а саме: 5% бази оподаткування.
З повагою,
Олександр Самарін
аудитор ID Legal Group