Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Оподаткування податком на майно в нових реаліях, – Тетяна Савчук, аудитор ID Legal Group

З введенням в дію Закону України №466 від 16.01.2020 року, яким внесені зміни до ПКУ (вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві), оподаткування майна юридичних та фізичних осіб набуло нового «звучання», що в свою чергу стало підставою для виникнення неочікуваних обов’язків платників податків щодо додаткового нарахування, декларування та сплати податків вже до кінця дії карантинних обмежень. Зважаючи, що  в окремих випадках мова йде про значні суми, які бізнес в цей період повинен акумулювати, доцільно детально розібратися як з новаціями, так і з документальним забезпеченням, необхідним для обрахування податків.

Згідно розділу ХІІ ПКУ до складу податку на майно входить, зокрема земельний податок, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а також транспортний податок. Оподаткування землі та нерухомого майна у зв’язку із набранням чинності ЗУ №466 зазнало змін, тому варто розглянути суттєві зміни по наведеним податкам для юридичних осіб.

Щодо земельного податку, до 01 липня поточного року (до дати набуття чинності ЗУ №466 в частині сплати земельного податку) платники єдиного податку звільнялись від сплати земельного податку, крім сплати податку за ділянки, які не використовувались у господарській діяльності такого платника податку. Варто відмітити, що велика кількість платників земельного податку саме з метою скористатись цією пільгою навмисно обирала спрощену систему оподаткування, адже це давало можливість економити чималі суми коштів на сплаті земельного податку. З 01 липня 2020 року внесені суттєві уточнення щодо можливості звільнення від оподаткування земельним податком для тих суб’єктів господарювання – платників єдиного податку, що є власниками земельних ділянок або постійними землекористувачами. Ті з них, хто здійснює діяльність, яка полягає у наданні земельної ділянки та/або нерухомого майна, що знаходиться на такій земельній ділянці, в оренду (найм, позичку), відтепер є платниками земельного податку незалежно від того чи є вид діяльності «надання в оренду нерухомого майна» основним видом діяльності чи ні. Варто згадати що відміна  оренди/ найму від  позички, згідно цивільного та господарського законодавства полягає в тому, що в першому випадку майно передається в користування іншій особі за плату, а в другому – безоплатно. Таким чином, вищенаведені формулювання свідчать про те, що навіть  якщо платником не укладалась відповідні договори оренди та/або не отримувались кошти від фактичних користувачів земельних ділянок, від обов’язку нарахувати, задекларувати та сплатити земельний податок ухилитись не вдасться.

Інформація для тих хто,  вперше став платником земельного податку. Для обґрунтованого визначення бази оподаткування та нарахування податку, відповідно до порядку, визначеного статтею 271 ПКУ,  необхідно отримати довідку про грошову нормативну оцінку земельної ділянки (із зазначенням в ній її площі, функціонального призначення) з урахуванням коефіцієнта індексації. Підставою для  застосування ставок земельного податку є рішення органу місцевого самоврядування за місцем розташування ділянки з врахуванням останніх змін. Необхідно звернути увагу, що в умовах дії карантинних обмежень органи місцевого самоврядування мали підстави та встановлювали більш лояльні розміри ставок. Сума земельного податку за 2020 рік (з 01 липня по 31 грудня) обчислюється шляхом розбивки річної суми на 12 рівних частин та сплачується за відповідну кількість місяців (з липня по грудень).

За умови, що платниками не подавалися Декларації за 2020 рік, Декларацію по земельному податку необхідно подати в строк з 01 по 20 серпня 2020 року (включно) до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки з позначкою «Земельний податок», з типом «Звітна», заповненням графи «починаючи з», в якій вказується число – 01 і місяць – 07. Для тих платників, хто став платником вперше, існує законодавче право подавати Декларації щомісячно з типом «Звітна» – протягом 20 календарних днів після закінчення звітного місяця, для яких перший звітний місяць – «липень».

Щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Як вже зазначалось вище, ЗУ від 16.01.2020 року №466-ІХ внесені зміни до ПКУ, зокрема й до абз. е) та є) п. 266.2.2 ст. 266 Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки Розділу ХІІ Податок на майно. Зміни набули чинності 23.05.2020 року

Зокрема, новою редакцією абз. е)  доповнено звільнення від оподаткування  об’єктів нежитлової нерухомості, які використовуються СГ для підприємницької діяльності в тимчасових спорудах.

Підпункт є) пп 266.2.2 також викладений в новій редакції. Так, якщо до внесення змін вказаний абзац містив визначення для звільнення щодо будівель промисловості взагалі, то після внесення змін віднесення до зазначених об’єктів конкретизоване з посиланням на Державний класифікатор будівель та споруд та встановлені дві основні вимоги, які повинні виконуватись одночасно:

–            такі будівлі та споруди повинні використовуватись за призначеннями у господарській діяльності СГ, основні види діяльності яких відносяться до добувної та переробної промисловості,  постачання електроенергії, газу, водопостачання та будівництва (секції B-F КВЕД ДК 009:2010);

–            не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Слід звернути увагу, що позиція податкових органів вже з 2018 року засвідчувала, що у випадку, якщо така будівля не використовувалась суб’єктом господарювання для діяльності з промислового виробництва, то й застосовувати звільнення підстав не було. Наприклад, у роз’ясненні, яке наводиться у Віснику ДПС, була розглянута ситуація, коли промислове підприємство займалося виробничою діяльністю та мало у власності об’єкти нерухомості виробничого характеру,  в свою чергу які не використовувало самостійно, а здавало в оренду іншій юридичній особі для використання за призначенням.  Та навіть за цих умов, наведені висновки ДПС свідчили про необхідність оподаткування нерухомості, зважаючи на фактичне використання майна не за призначенням.

Ми не вважаємо, що ця позиція є такою, що прямо відповідала нормам чинного законодавства до 23 травня 2020 року , але передбачаємо, що введенням нової редакції цієї норми податкові органи отримали додатковий неспростовний аргумент для донарахування податку на нерухомість в тому числі і за минулі періоди. В будь-якому випадку, для тих платників які здавали нерухомість в оренду та не нараховували/не сплачували  податок на нерухомість існує нагальна потреба для самоперевірки, з метою мінімізації ймовірних ризиків.