Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Огляд консультацій та роз’яснень ДФС з питань застосування РРО, – Тетяна Савчук, аудитор ID Legal Group

Використання РРО – одне з болючих питань для бізнесу, який пручається тотальному контролю податкового органу. З одного боку обраний напрямок євроінтеграції, де в умовах високої культури ведення бізнесу застосування РРО є неоспорюваним питанням, зумовлює неухильне поширення вимоги застосування РРО на все більше коло господарських операцій. З іншого боку у справедливому суспільстві держава має використовувати усі наявні в неї можливості боротьби з тіньовими товарооборотами, які уникають оподаткування. Крім того, варіанти проведення розрахунків в умовах глобальної діджіталізації стають настільки різноманітними, що це також викликає багато запитань у суб’єктів господарювання, оскільки профільний закон, звісно, не в змозі передбачити усі варіанти можливих розрахунків та залишаються окремі питання, які потребують пояснень та чітких коментарів.

Тож спробуємо узагальнити інформацію, яка на сьогодні є в користуванні платників податків щодо особливостей застосування РРО в різних випадках.

В першу чергу варто згадати, що профільний Закон України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зазнав суттєвих змін, внесених ЗУ від 20.12.2016 року №1791-VIII, що набув чинності з 01.01.2017 року. Основною його вимогою є застосування РРО для усіх операцій з продажу товарів, наданні послуг у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, які здійснюються за готівку. При цьому ст.296 ПКУ передбачає виключення для платників єдиного податку другої – четвертої груп (фізичні особи – підприємці), які можуть не застосовувати РРО, якщо обсяг їх доходу протягом календарного року не перевищує 1 000000 гривень.

В черговий раз податківці підтвердили, якщо ФОП є платником єдиного податку на 3-й групі та має обсяги реалізації понад 1 мільйон гривень, але виручку отримує у безготівковій формі, такий ФОП може не застосовувати РРО, оскільки обов’язковість застосування РРО передбачена лише для випадків, коли виручка отримується у готівковій формі або безготівково шляхом використання платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо (індивідуальна податкова консультація від 27.06.2019 №2953/л/26-15-14-09-01-19-ІПК).

З 01 січня 2017 року незалежно від обсягів реалізації протягом року ФОПи також зобов’язані застосовувати РРО, якщо вони здійснюють продаж технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення. Перелік груп технічно складних побутових товарів затверджено Постановою КМУ від 16.03.2017 року, яка набула чинності 08.05.2017 року. Намагаючись уникнути обов’язку використовувати РРО деякі СГД на спрощеній системі оподаткування запровадили «схему» реалізації, за якою технічно складні побутові товари реалізовуються виключно по безготівковому розрахунку, а супутні та інші товари за готівку. Але така схема реалізації є недієвою, оскільки, як справедливо зауважила ДФС, сам по собі факт здійснення реалізації ФОПом технічно складних побутових товарів вимагає застосування РРО під час продажу всіх товарів, а не лише технічно складних. Крім того, якщо ФОП має декілька господарських одиниць, то його обов’язок застосовувати РРО поширюється на усі такі господарські одиниці (незалежно від асортиментного набору), а не лише на ту, де здійснюється продаж технічно складних побутових товарів,оскільки законодавством передбачені вимоги до платника податків, а не до його структурних одиниць (індивідуальна податкова консультація від 16.05.2017 №206/Ч/99-99-14-05-01-14/ІПК).

І якщо з таким висновком немає сенсу сперечатись, то наступний висновок ДФС може викликати спори. Зокрема, мова йде про продаж технічно складних товарів, на які не надається гарантійне зобов’язання (наприклад, товари, що були у вжитку, або по яким вийшов гарантійний строк). Так,ДФС прокоментувало, що оскільки Постанова КМУ від 16.03.2017 р №231, яка затвердила перелік таких технічно складних товарів, винятків не передбачає, то реалізація технічно складних побутових товарів та приладів, які були у вжитку, або тих, у яких сплинув термін гарантійного обслуговування, також має здійснюватися із застосуванням РРО (індивідуальна податкова консультація від 16.05.2017№205/Б/99-99-14-05-01-14/ІПК). Проте, не варто забувати, що норма обов’язкового застосування РРО для товарів, на які поширюється гарантійне зобов’язання продавця або товаровиробника, продиктована не лише намаганням встановлення повного контролю за товарооборотом переважно імпортованого товару (у тому числі, або зменшити потоки т.зв. «сірого» імпорту). Але також переслідувалась головна задекларована мета – охорона прав споживачів. За ЗУ №1023-ХІІ від 12.05.91 «Про захист прав споживачів» виробник має забезпечити належну роботу товару протягом гарантійного строку. А однією із вимог виконання гарантійного зобов’язання є, зокрема, представлення розрахункового документу, що засвідчує дату продажу товару. Проте у випадку, коли гарантія при реалізації товару дійсно не встановлюється (як у випадку із продажем товарів, бувших у використанні та по яких гарантійний строк вже вийшов), то вимога застосування РРО виглядає сумнівною та більше схожа на виключно контрольну функцію, а ніж на бажання захистити права споживачів. Що ж в цьому контексті лише судова практика зможе змінити погляд на ситуацію.

Вже давно усі продавці, які застосовують в своїй роботі платіжні термінали, змирилися з тим, що безготівковий розрахунок із застосуванням платіжної картки та POS-терміналу прирівнюється до готівкового розрахунку. Представники ДФС до безготівкової форми розрахунку відносять виключно перерахування коштів через установу банку – перерахування коштів з поточного рахунку покупця та поточний рахунок продавця, внесення коштів до каси банку або використання ПТКС(програмно-технічний комплекс самообслуговування), який належить банку та знаходиться у приміщенні банку. Але на сьогоднішній день вже й до магазину часто покупець не доходить, а здійснює свої покупки через інтернет. З цього приводу ДФС також дала своє бачення. Якщо розрахунок здійснюється з використання платіжних систем LigPay, WayForPay чи інших, фактично має місце попередня оплата із застосуванням платіжних карток, що тлумачиться як готівковий розрахунок (за аналогією до розрахунку з продавцем платіжною карткою у місці продажу товару через POS-термінал) та, відповідно потребує застосування РРО (індивідуальна податкова консультація від 01.07.2019 №3004/ІПК/20-40-14-10-21).

Разом із тим контролери звернули увагу, що на відміну від ситуацій, коли розрахунковий платіжний документ є можливість надати покупцю при придбанні товару через інтернет (фактично після здійснення оплати матиме місце фізична доставка товару покупцю, з якою і передбачається надання розрахункового документу),  з послугами, що придбаваються через інтернет, все трохи складніше. При придбанні послуг, наприклад інформаційно-консультаційних, результат яких отримується через використання різного програмного забезпечення, відсутній факт фізичної передачі результату такої послуги споживачу, відповідно, відсутня можливість надання розрахункових документів споживачу. Оскільки має місце невизначеність місця проведення розрахунків, продавці таких послуг можуть не застосовувати РРО (інформаційний ресурс ЗІР, категорія 109.02).

Також співробітники ДФС роз’яснили,  якщо при продажу товару розрахунок здійснювався платіжною карткою з використанням POS-терміналу, то  у випадку відмови покупця від товару та його поверненні, продавець зобов’язаний здійснювати повернення коштів виключно у банк покупця на ту платіжну картку, якою здійснювався розрахунок(індивідуальна податкова консультація від 12.07.2019 №3236/6/99-99-14-05-01-15/ІПК та інформаційний ресурс ЗІР в категорії 109.02).

Також податківці врегулювали ще одне часте питання – порядок відображення в РРО продажу товару з відстрочкою платежу або в кредит (з оплатою частинами).  При реалізації товару в кредит продавець має сформувати чек на повну суму із зазначенням форми розрахунку «кредит/відстрочка платежу/післяплата», а при погашенні суми за товар гроші вносяться в касу продавцем через операцію «службове внесення» із зазначенням номера фіскального чеку, за яким було здійснено продаж товару в кредит (індивідуальна податкова консультація від 12.06.2019 №2687/6/99-99-14-05-01-15/ІПК).