28.04.2020 року відбудеться набрання чинності Закону про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі – Закон).
По суті законодавець доповнив чинний на сьогоднішній день закон з аналогічною назвою, при цьому в більш як десять разів збільшив відповідальність до суб’єктів первинного фінмоніторингу у разі невиконання ними законодавчо визначених вимог щодо здійснення первинного фінмоніторингу.
Так, законодавцем введено таке поняття, як ризик-оріентований підхід. Як вбачається п. 53 ч.1 ст. 1 Закону ризик-оріентований підхід це визначення (виявлення), оцінка (переоцінка) та розуміння ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, а також вжиття відповідних заходів щодо управління ризиками у спосіб та в обсязі, що забезпечують мінімізацію таких ризиків залежно від їх рівня.
Підприємством застосування ризик-орієнтованого підходу повинно здійснюватись на підставі внутрішніх документів з урахуванням рекомендацій відповідних суб’єктів держфінмоніторингу. Однак, на сьогоднішній день зазначених рекомендацій суб’єктами фінмоніторингу не розроблено та не впроваджено.
Також, підприємство повинно розробити критерії ризиків для забезпечення ефективного управління ризиками та запобігання використання послуг та продуктів для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом. Критерії ризиків підприємству необхідно визначити з урахуванням рекомендацій встановлених визначеним Законом органом. Однак, на сьогоднішній день зазначених рекомендацій не розроблено та не впроваджено.
Крім того, відповідальний працівник суб’єкта первинного фінмоніторингу повинен мати бездоганну ділову репутацію та відповідати кваліфікаційним вимогам, встановленим суб’єктом держфінмоніторингу. Однак, на сьогоднішній день зазначених кваліфікаційних вимог не розроблено та не впроваджено.
Необхідно зазначити, що на сьогоднішній день є чинними підзаконні акти, які розроблені на виконання аналогічного Закону, який втратить чинність з дати вступу нового Закону. Однак, можемо зробити висновок, що рекомендації суб’єктів держфінмоніторингу можуть кардинально відрізнятись від чинних на сьогоднішній день. Отже, для підприємств, що підпадають під дію цього Закону не є раціональним використання цих рекомендацій.
Тобто, суб’єкт первинного фінмоніторингу, виключно на підставі рекомендацій, розроблених відповідними органами та закріплених нормативними документами, повинен розробити внутрішні документи та заздалегідь впровадити їх на підприємстві, до дати введення в дію Закону, з метою своєчасного використання цього механізму у роботі та унеможливлення застосування до нього штрафів.
Натомість, законодавцем за невиконання вимог Закону передбачено штрафи, які суттєво можуть вплинути на господарську діяльність суб’єкта господарювання. Наприклад,
– у разі недотримання вимог при здійсненні належної перевірки, в т.ч. якщо не виявлено належність клієнтів до політично значущих осіб, якщо підприємством порушено порядок створення та зберігання документів, якщо підприємством не забезпечено захист працівників, які повідомили про порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації доходів – до 12 тисяч неопод. мінімумів доходів громадян;
– у разі порушення вимог щодо відмови від встановлення (підтримання) ділових відносин, проведення фінансової операції, за неподання, несвоєчасне подання, порушення порядку подання або подання спеціально уповноваженому органу недостовірної інформації, у разі недопущення/створення перешкоду проведенні перевірки суб’єкта держфінмоніторингу, та неподання, подання не в повному обсязі, подання недостовірної інформації/документів, подання неякісних копій документів, на запит суб’єкта держфінмоніторингу, за не виявлення, несвоєчасне виявлення фінансових операцій, що підлягають фінмоніторингу, та порушення порядку їх реєстрації – до 20 тисяч неопод. мінімумів доходів громадян;
– за невиконання вимог та/або невжиття заходів щодо усунення виявлених недоліків за результатами перевірки – до 100 тисяч неопод. мінімумів доходів громадян;
-у разі незабезпечення належної організації щодо проведення первинного фінмоніторингу, відсутності належної системи управління ризиками, а також у разі повторного невиконання вимог суб’єктів держфінмоніторингу – до 10 відсотків загального річного обороту, але не більше 7950 тисяч неопод. мінімумів доходів громадян;
При вчиненні двох і більше видів порушень розрахунок суми штрафу здійснюється шляхом додавання розмірів штрафів за кожний вид порушення.
Однак, необхідно зазначити, що окрім штрафів, Законом передбачено більш лояльні засоби впливу, тобто, суб’єкт держфінмоніторингу проаналізувавши характер і тривалість порушення, фінансовий стан підприємства, суму отриманої вигоди, суму спричинених збитків, системність порушення та можливість співпраці з відповідними органами, може також застосувати:письмове застереження; анулювати ліцензії та/або інші документи, що надають право на здійснення діяльності; покласти обов’язок на суб’єкта первинного фінмоніторингу відсторонити від роботи посадову особу такого суб’єкта; укласти письмову угоду із суб’єктом первинного фінмоніторингу, з обов’язковою сплатою грошового зобов’язання та вжиття заходів для усунення та/або недопущення в подальшому порушень вимог законодавства.
Отже, не дивлячись на закріплення Законом чималих штрафів за його невиконання та наявність жорстких вимог до розробки низки внутрішніх документів та дотримання їх у своїй господарській діяльності, державою, в особі відповідних органів не забезпечено рекомендаційними документами суб’єктів первинного фінмоніторингу для своєчасної та якісної розробки своїх внутрішніх документів.
