Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Оцінка судами відповідей митних органів іноземних держав у якості доказів у справах, – Олег Нікітін, адвокат ID Legal Group

Оскарження порядку здійснення митного контролю з питань правильності визначення митної вартості є найбільш поширенішими серед спорів з митними органами.

Правовідносини, що пов’язані із здійсненням митного контролю за поставкою товару, правильністю визначення митної вартості, оформленням митної декларації регулюються Митним кодексом України (далі – МК України).

Норми МК України передбачають, що при здійсненні митним органом контролю за правильністю визначення митної вартості, він наділений зокрема правом звернутися до митних органів іноземних держав із запитами для отримання відомостей, підтверджуючих достовірність заявленої в декларації митної вартості товару.

У зв’язку із цим, пропонуємо проаналізувати судові рішення у справи № 821/2067/17, в якій предметом розгляду було оскарження нарахування грошових зобов’язань в ППР, у зв’язку з неправильним визначенням декларантом митної вартості, при цьому досліджувалися всі наявні в матеріалах справи докази, серед яких були також відповіді митних органів іноземних держав на англійській мові, які не були легалізовані в належному порядку, де містилася інформація про невідповідність ціни поставки товару, оскільки в декларації вона була заявлена нижча, ніж в укладеному контракті.

Адміністративні суди під час розгляду цієї справи виявили одностайну позицію щодо оцінки вказаного доказу, що полягає у наступному.

Суд 1-ої інстанції задовольняючи позов мотивував своє рішення тим, що підставою для призначення перевірки декларанта стало отримання митним органом листа від митного органу Нідерландів із копіями документів. Суд під час розгляду даної справи оглянувши ці документи відзначив, що вони складені англійською мовою і на них відсутні будь-які відмітки проставлення апостилю, а також до вказаних документів до суду не надано офіційного перекладу українською мовою.

На питання суду яким чином ці документи були використані ревізором під час перевірки, останній зазначив, що будь-яких офіційних перекладів або апостилювання даних документів не проводилось, він під час перевірки самостійно перекладав їх із англійської мови на українську, використовуючи власні знання та програми перекладу у мережі Інтернет. Ревізор також не є спеціалістом-перекладачем із англійської мови на українську.

Відповідно до норм Закону про міжнародне приватне право документи, видані уповноваженими органами іноземних країн встановленої форми, визнаються дійсними лише в разі забезпечення їх належної легалізації.

Існує два способи такого офіційного засвідчення документів: консульська легалізація та проставлення апостилю.

Суд відмічає, що документи, використані митним органом для призначення та проведення перевірки, у тому числі лист митного органу Нідерландів, жодним чином не легалізовані (відсутнє проставлення апостилю), що унеможливлює підтвердження автентичності такого документа на предмет ідентифікації органу, що його видав та посадової особи, яка його підписала.

У зв’язку з цим, судом не було прийнято до уваги лист митного органу Нідерландів у якості доказу в справі, що відповідно свідчить про незаконність як самої перевірки, так і її наслідків.

Апеляційний та касаційний суди повністю підтримали висновки суду 1-ої інстанції та лишили його рішення без змін.

Водночас, Касаційний суд зазначив, що доводи митного органу, відображені в його скарзі, про встановлення в ході проведення перевірки обставин, що свідчать про надання Товариством митному органу недостовірних відомостей про ціну імпортованих декларантом товарів, що призвело до заниження митної вартості ввезених на територію України товарів Товариством не спростовують факту протиправності призначення та проведення перевірки декларанта на підставі документів не перекладених на українську мову та не легалізованих у належний спосіб, а тому підстави для надання їм правової оцінки відсутні.

Таким чином, суб’єктам господарювання при виникненні спірних ситуацій з митними органами з питань правильності визначення митної вартості товару слід мати на увазі, що правомірність застосування цими органами відповідей митних органів іноземних держав цілком залежить від забезпечення легалізації вказаних документів у передбаченому законодавством порядку.