Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Підстави призначення податкових перевірок у кримінальному провадженні, – Вікторія Горожанова, адвокат ID Legal Group

В травні 2018 року Велика Палата Верховного суду України прийняла постанову у справі №243/6674/17, якою визначила чітку позицію щодо апеляційного оскарження ухвал слідчого судді про призначення податкових перевірок та незаконності винесення таких ухвал слідчими суддями першої інстанції.

Зокрема, пунктами 14, 21 Постанови Великої Палати ВСУ визначено наступне:

– жодною нормою права не передбачено повноваження слідчого судді виносити ухвалу про надання дозволу на проведення позапланової перевірки;

– оскільки ухвалу слідчого судді про надання дозволу на проведення позапланової перевірки не передбачено КПК України, то немає ні дозволу, ні заборони щодо оскарження такої ухвали;

В свою чергу ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» передбачено: «Висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм».

Після винесення вищевказаної постанови ВСУ, апеляційні суди, дотримуючись позиції ВСУ, почали задовольняти скарги на ухвали слідчих суддів про надання дозволів на проведення податкових перевірок. Слідчі судді судів першої інстанції почали відмовляти органам досудового розслідування в задоволенні клопотань про надання дозволів на проведення податкових перевірок на підставі відсутності норм у кримінальному процесуальному законодавстві, які б передбачали винесення таких рішень судом.

Таким чином, на сьогодні, на підставі позиції ВСУ склалась позитивна практика щодо неможливості призначення податкових перевірок слідчим (прокурором) у рамках кримінального провадження.

Який же вихід мають органи досудового розслідування для перевірки фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання та достовірного встановлення шкоди, завданої державі у вигляді несплати податків?

Хочемо зауважити, що єдиним уповноваженим органом на сьогодні в Україні, який може встановлювати суми податків і зборів, які підлягають сплаті в бюджет є виключно органи ДФС України.

Як варіант, яким на сьогодні користуються органи досудового розслідування для встановлення шкоди у вигляді несплати податків, є призначення судово-економічної експертизи. Однак враховуючи існуючі вимоги до питань, які ставляться слідчим на вирішення судово-економічної експертизи, без наявності акта податкової перевірки або іншого ревізійного документу, таке призначення майже неможливо. Експерт-економіст не є ревізором або бухгалтером, а тому не перевіряє весь обсяг первинних бухгалтерських документів і документів податкового обліку підприємства, а, як правило, тільки відповідає на питання чи підтверджуються висновки акту податкової перевірки або іншого ревізійного документу.

Другий, і на сьогодні на наш погляд єдиний законний спосіб достовірного встановлення шкоди у вигляді несплати податків у кримінальному провадженні – це відкриття кримінального провадження на підставі матеріалів, які вже містять акт податкової перевірки та обов’язково узгоджене податкове повідомлення-рішення.

  Пункт 2.5 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДФС від 31.07.2014 №22 (у редакції наказу ДФС від 23.03.2018  № 398) (далі  – Методичні рекомендації) передбачено порядок передачі матеріалів перевірки підрозділом, який здійснював перевірку до слідчих підрозділів фінансових розслідувань.

Згідно із пп. 2.5.1 п. 2.5 Методичних рекомендацій, якщо за наслідками перевірки встановлені порушення податкового законодавства, за якими сума завданої державі шкоди або замаху на заподіяння шкоди є достатньою для притягнення до кримінальної відповідальності, підрозділ, який здійснював перевірку, письмово повідомляє слідчий підрозділ фінансових розслідувань і передає матеріали перевірки для прийняття рішення згідно з положеннями КПК України (крім випадків, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Кодексу). Матеріали передаються протягом 20 робочих днів, наступних за днем узгодження прийнятих податкових повідомлень-рішень про визначення грошових зобов’язань (зменшення бюджетного відшкодування),  вимог та рішень щодо єдиного внеску.

Враховуючи приписи Податкового Кодексу України, податкові повідомлення-рішення вважаються неузгодженими до моменту повного закінчення процедури адміністративного або судового оскарження.

Підсумовуючи, звертаємо увагу, що на сьогодні призначення податкових перевірок за ухвалою слідчого судді або відкриття слідчими підрозділами кримінального провадження на підставі акту податкової перевірки без податкового повідомлення-рішення або за наявності неузгодженого податкового повідомлення-рішення, є незаконним.