І практикуючим адвокатам, і їх клієнтам вже давно і добре відомий такий процесуальний інструмент, як передбачене п.1 ч.1 ст.303 КПК України право оскаржити визначені в ній види бездіяльності слідчого або прокурора.
Ці скарги подаються до слідчих суддів у величезній кількості і про порядок їх подачі або інші умови, які є важливими у кожній конкретній справі, також добре всім відомо. Однак, всі – люди і всі помиляються або втрачають уважність в найнедоречніший момент, що може призвести до настання обставин, які перешкоджатимуть розгляду скарги слідчим суддею. А іноді ці обставини з’являються взагалі без можливості контролювати їх виникнення.
Чинним КПК України такі обставини поділяються на дві групи: ті, що мають наслідком повернення скарги, та ті, які є підставою для відмови у відкритті провадження за скаргою (фактично, підстава лише одна – подача скарги на рішення, дію чи бездіяльність, які не можуть бути оскаржені під час досудового розслідування).
Здавалося б, в чому різниця, якщо в жодному з таких випадків, скаргу слідчий суддя не стане розглядати? Нажаль, більшість слідчих суддів також не бачить різниці. А вона є.
По-перше, різниця полягає в наслідках. Якщо скаргу повернули, то з нею знов можна звернутись після усунення тих обставин, які стали підставою для повернення. Відмова у відкритті провадження за скаргою такої можливості позбавляє.
По-друге, відмова у відкритті провадження, вочевидь, можлива не лише до, а замість відкриття провадження за скаргою. Більшість слідчих суддів застосовує такий підхід і до випадків повернення скарг, а даремно. І ось, чому.
Підставами для повернення скарги ч.2 ст.304 КПК України називає випадки подачі скарги особою, яка не має права на її подачу; подача скарги, яка взагалі може бути розглянута слідчим суддею, але не цього суду; та подача скарги з пропуском десятиденного строку на її подачу.
Не применшуючи значення перших двох підстав, хочеться приділити увагу третій, оскільки з її допомогою більш яскраво простежується хибність підходу слідчих суддів повертати скарги, не відкриваючи провадження за нею.
Перш за все, слід звернути увагу на те, який же саме строк слід пропустити, щоб суддя мав підстави повернути Вашу скаргу.
П.3 ч.2 ст.304 КПК України відповідає на це питання: строк, передбачений ч.1 ст.304 КПК України. Дивимось далі: цією нормою передбачено 10-денний строк, що минув після вчинення бездіяльності. Саме тут, на нашу думку, і знаходиться той «диявол», який криється в деталях. Нажаль, більшість слідчих суддів вдаються до спрощеного прочитання цієї норми, а тому в своїх ухвалах згадують про 10-денний строк, який минув після закінчення строку, відведеного на вчинення дії.
Однак, закінчення строку, відведеного на дію, не завжди, а в деяких випадках – і зовсім не означає, що бездіяльність була вчинена. Але ж підстави для повернення виникають лише у випадках реального вчинення бездіяльності та пропуску строку на оскарження такої вчиненої бездіяльності.
В разі, якщо бездіяльність вчинена не була, то, з огляду на ч.1 ст.304 КПК України, строк на оскарження бездіяльності не міг навіть розпочати свій перебіг, а тому не міг і закінчитись. Таким чином, в разі невчинення бездіяльності пропустити строк звернення зі скаргою взагалі неможливо, а сама така скарга має єдину перспективу – бути залишеною без задоволення.
Тому повернення скарг без встановлення факту вчинення/невчинення бездіяльності вважаємо передчасним та безпідставним. А для встановлення такої обставини провадження все ж таки слід відкривати і досліджувати її.
Чим це може бути корисно? Інколи у справі захисту клієнта трапляються випадки, коли з тих чи інших причин оскаржити бездіяльність в строк є неможливим чи важливим є не стільки змусити сторону обвинувачення вчинити певну дію, скільки встановити і закріпити у судовому рішенні підставу для цього, яка сама по собі має величезне значення для подальшого розвитку ситуації у досудовому розслідуванні.
В таких випадках повернення скарги в зв’язку з пропуском строку, передбаченого ч.1 ст.304 КПК України, і пряме встановлення цього факту належним чином в ухвалі слідчого судді також є маленькою перемогою.
З повагою,
Микита Задорожний
адвокат ID Legal Group
