Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Подарунок чи дарунок чи додаткове благо: нюанси документування з метою ідентифікації та подальшого оподаткування, – Тетяна Савчук, аудитор ID Legal Group

Багато компаній бізнесу, з метою досягнення певних  комерційних та податкових цілей, використовують подарунки,  в наслідок чого операції дарування набули значного поширення.

Порядок оподаткування вартості дарунків, які юридичні особи надають іншим юридичним особам, фізичним особам, в т. ч. своїм працівникам мабуть вже достатньо висвітлений у консультаціях, зокрема контролюючих органів, та професійних виданнях. Але існують деякі «білі плями», які пов’язані, в першу чергу, з правовим обґрунтуванням та документуванням таких операцій.

Податковий кодекс України (Далі – ПКУ) поняття дарунку не розкриває, таким чином маємо користуватись нормами цивільного законодавства наведеними у главі 55 Дарування ЦКУ. За загальним правилом, дарувальник передає у власність обдаровуваному безоплатно майно (дарунок) (ст.717 ЦКУ). Слід звернути увагу на важливий нюанс договірних «подарункових» відносин між юридичними особами: право здійснити дарування повинно бути зазначено безпосередньо в статутних документах дарувальника. Що стосується класифікації речової належності дарунка, то ним можуть бути рухомі ( в т.ч. грошові кошти та цінні папери) та нерухомі речі, майнові права та інші.

Для здійснення договору дарування необхідна також згода обдаровуваного на прийняття дарунку, яка підтверджена ним будь-якими діями (стаття 722 ЦКУ).

Системний аналіз всіх положень вищенаведеної глави ЦКУ дає чітке розуміння про необхідність відповідного оформлення правочинів дарування. Що напряму зв’язано з вимогами законодавства про оподаткування, бо показники податкового обліку визначаються виключно на підставі первинних документів, регістрів та інших документів, які мають юридичну силу та доказовість та пов’язані з їх обчисленням (стаття 44.1 ПКУ).

Застосуємо правові засади, які наведені вище у практичній ситуації платника податків. Вихідні умови: на протязі поточного року юридична особа (Далі – ЮО), періодично  роздавала своїм працівникам товар, який знаходився на балансі,вартістю не більше 1500 грн (із розрахунку на місяць),у якості подарунків. ЮО користувалось пільгою згідно п.165.1.39 ПКУ щодо не включення до оподатковуваного ПДФО та військовим збором доходу у вищенаведеній сумі.

Проаналізувавши усі законодавчі вимоги щодо оподаткування зазначених операцій, ми прийшли наступних висновків.

ЄСВ. Зважаючи що видача дарунків здійснюється працівникам, їх вартість підлягає оподаткуванню цим податком. Цей висновок ґрунтується на положеннях інструкції зі статистики заробітної плати  (п.п. 2.3.2 п. 2.3 розд. 2 Інструкції №5 від 13.01.2004 року) та вимогами Закону про збір та облік внеску  на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (абз.1) п.1. ст.7 Закону України № 2464-VI від 08.07.2010 року. Згідно із вказаними положеннями до фонду додаткової заробітної плати відносяться одноразові заохочення працівникам. Тобто головною умовою визнання такого заохочення одноразовим є відсутність безпосереднього зв’язку такого заохочення з результатами праці. Якщо б обдаровувані не перебували би в трудових відносинах, то вартість подарунків (в будь-якій формі, грошовій чи натуральній) була би благодійною допомогою (п. 3.32 вищезазначеної інструкції).

Податок на прибуток. Враховуючи, що операції з дарування здійснюються ЮО з фізичними особами (які є платниками ПДФО), коригування фінансового результату до оподаткування на суму таких витрат не передбачено (п.140.5.10 ПКУ).

ПДВ. Положення ПКУ виключають двояке трактування: вартість безоплатно наданих товарів (зокрема, але не виключно за договорами дарування) включається до бази оподаткування ПДВ, при цьому вона не може бути нижче ціни придбання таких товарів. Тобто нарахування умовного продажу з ПДВ по усім ТМЦ, які були подаровані співробітникам є обов’язковим.

Що стосується ПДФО, то тут потрібно звернути увагу на ключовий момент існування ризику оподаткування. А саме, в ситуації що розглядається виплати мали не одноразовий, а періодичний характер. Саме це може бути підставою для ідентифікації контролюючими органами таких подарунків як додаткового блага, яке має оподатковуватись вже незалежно від суми: шляхом включення до складу місячного оподатковуваного доходу ФО із застосуванням ставок ПДФО в розмірі 18% (із застосуванням «натурального» коефіцієнту) і ВЗ в розмірі 1,5%.

Враховуючи викладене, кожному суб’єкту господарювання, який має намір здійснити операцію дарування, можливо надати наступну пораду:

1.     визначитись щодо доказової бази, що має місце саме подарунок, а не додаткове благо.

2.     Належним чином задокументувати зазначені операції. На наш погляд, доречним документуванням буде:

–                положення колективного договору із зазначенням до яких подій здійснюється видача дарунків (державних свят, корпоративних дат, тощо);

–                рішення власника та/або наказ керівника про видачу дарунків;

–                підпис обдаровуваного працівника на документі, що свідчить про отримання;

–                акт на списання товару, виданого як дарунки, засвідчений уповноваженою комісією;

–                відповідне   відображення вищезазначеної операції у регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій та податковій звітності.