Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Порядок виклику під час досудового розслідування у податкових злочинах. Основні порушення. Поради адвоката, – Микита Задорожний, адвокат ID Legal Group

Так вже склалося, що джерелом більшості всіх проблем клієнтів адвокатів, які спеціалізуються на наданні правової допомоги у провадженнях з податкових та економічних кримінальних правопорушень, є майже тотальне небажання слідчого, прокурора і – нерідко – слідчого судді під час досудового розслідування «помічати» таких клієнтів, надавати їм процесуальний статус, що відповідає характеру та обсягу фактично вчинюваних слідчим дій, які безпосередньо впливають на їх права та законні інтереси, і, як наслідок – можливість захисти ці права самостійно, не очікуючи цього марно від правоохоронної системи.

Однак, непоодинокими є випадки, коли увага сторони обвинувачення до особи клієнта стає неочікуваною і ледь не гіршою за суцільне ігнорування.

Так, нерідко, представники цієї сторони, будучи «ображеними» на клієнта та його адвоката, який просто якісно виконує свою роботу, вдаються до певних процесуальних зловживань і пов’язаних з ними погроз.

Немалу їх частку складають погрози на кшталт «буду викликати на допит кожного дня». Звісно, що зобов’язаний з’являтись за кожним викликом слідчого клієнт мало чим може вплинути на «бажання» слідчого поспілкуватись з ним. Хоча законність такого способу дії слідчого є досить сумнівною, розгляд цього питання стане предметом майбутніх публікацій. Зараз хотілося б зупинитись на тому, що навіть вперше викликаючи особу до себе для участі в будь-якій процесуальній дії (і допиті в тому числі), слідчий та інші співробітники правоохоронних органів зобов’язані дотримуватись певних правил.

Які ж це правила?

Перш за все слід звернути увагу на те, що відповідно до ст.ст.133, 134 КПК України, під час досудового розслідування здійснювати виклик можуть лише слідчий, прокурор або слідчий суддя. Крім того, судовий виклик може здійснювати суд, якщо він здійснюється вже під час судового провадження.

Більше того, згідно ч.ч.1, 8 ст.135 КПК України, особа може бути викликана не до будь-кого, а лише до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду і має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов’язана прибути за викликом.

Отже, працівники правоохоронних органів, які не є слідчими або прокурорами, в процесі здійснення виклику можуть виконувати лише кур’єрську функцію.

Також, не можна обійти увагою і ту обставину, що виклик обов’язково повинен містити в собі дані та реквізити, передбачені ст.137 КПК України, а саме: прізвище та посада слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснює виклик; найменування та адреса суду або іншої установи, до якої здійснюється виклик; найменування (номер) кримінального провадження, в рамках якого здійснюється виклик; процесуальний статус, в якому перебуває викликана особа; час, день, місяць, рік і місце прибуття викликаної особи; процесуальна дія (дії), для участі в якій викликається особа, та інші відомості.

Однак, що досить часто відбувається на практиці?

Насправді, особливо у фактових податкових кримінальних провадженнях,дуже часто трапляються випадки, коли заздалегідь підписаний слідчим або прокурором (часто навіть в розділі, який оформлюється лише в разі явки особи) БЛАНК повістки, вже по прибутті за адресою проживання особи, дозаповнюється «на колінах» оперативним співробітником, в результаті чого на світ з’являється виклик, хоча і зроблений (нібито) слідчим, але не до слідчого чи прокурора, а до того самого оперативного співробітника, і добре, якщо між моментом отримання такої «повістки» та моментом, на який здійснюється виклик, дійсно наберуться передбачені ст.135 КПК України три дні.

Годі й казати, що в такій «повістці» не знаходить свого відображення і половина відомостей, передбачених ст.137 КПК України, в тому числі і ті, які мають принципове значення, а намагання оперативного співробітника вручити повістку на допит «тут і зараз» – тема для окремої розмови, як з позицій порядку виклику, так і з позицій правомірності проведення допиту саме ним.

Які мають бути дії особи, якій намагаються вручити повістку про виклик?

Ця форма виклику є найпоширенішою серед слідчих і прокурорів, оскільки об’єктивно лише вона без додаткових зусиль і засобів фіксації залишає по собі належні сліди, які можуть в подальшому використовуватись слідчим в підтвердження здійснення виклику (наприклад, під час вирішення питання про привід).

Незважаючи на те, що чинний КПК України містить в собі вказівку як на право слідчого викликати особу для участі у слідчих діях шляхом вручення такого виклику у встановленому порядку, так і на обов’язок особи, що викликається, з’явитись за цим викликом,насправді, для особи, яка викликається, немає жодних перешкод взагалі відмовитись отримувати повістку, оскільки КПК України не встановлює для неї обов’язку отримання. А якщо особа, яка намагається вручити її, належним чином не оформить факт такої відмови, то для особи, яка викликається, фактично не виникає обов’язку з’явитись за цим викликом.

Тим не менш, доцільність такої відмови є надто ситуативною, крім того, зрештою це не унеможливлює, а лише відстрочує зустріч слідчого та особи, до якої він має інтерес. Тому, здебільшого, ми не рекомендуємо ухилятись від отримання повісток, адже належним чином оформлена повістка містить дуже багато вихідних даних, використовуючи які можна належним чином підготуватись до зустрічі із слідчим.

В свою чергу, повістка, оформлення якої не відповідає вимогам КПК України, не є такою в розумінні цього кодексу, а тому, в силу приписів ст.19 Конституції України, не породжує для особи зобов’язання з’явитись за таким викликом, але також може містити корисну інформацію.

Отже, в отриманні повістки в більшості випадків більше «плюсів», ніж «мінусів».

Чи слід  отримувати повістку без присутності адвоката?

На нашу думку, якщо виклик здійснюється не для негайного допиту, то загроз в самостійному отриманні повістки немає. Але для аналізу отриманої повістки на предмет її відповідності вимогам чинного законодавства, наслідків її отримання, а також для дослідження і використання відомостей, що містяться в ній, для підготовки до участі у відповідній слідчій (процесуальній) дії залучення спеціаліста є дуже доречним.

           

З повагою,

Микита Задорожний

адвокат ID Legal Group