Сьогодні ми хотіли б розглянути ІПК №2626/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, яку видало ДФС 10.06.2019 року та предметом аналізу в якій стали господарські взаємовідносини, в яких здійснюється постачання товарів, які отримано у власність в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.
Ніхто не буде сперечатись із тим фактом, що не залежно від джерела походження товару, при його подальшому постачанні у такого постачальника буде виникати зобов’язання нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ (п.185, 187 та 188 ПКУ). При цьому ДФС звернуло увагу користувачів на те, що за положеннями п.194.1 ст.194 ПКУ податок на додану вартість розраховується за визначеною ставкою та має додаватись до ціни товару.
Фактично основним меседжем, який доноситься у вказаній ІПК, є твердження, що отриманий в рахунок погашення боргу за кредитним договором товар та який найімовірніше був оприбуткований за вартістю, еквівалентною сумі погашеного боргу, продавець при подальшому постачанні такого товару має визначити базу оподаткування на рівні не нижчому, ніж ціна його оприбуткування, та на вказану базу нарахувати ПДВ за ставкою 20%, яка і формуватиме податкові зобов’язання продавця за такою операцією.
При аналізі окресленої ситуації, ми б подивились на неї більш ширше.
По-перше, що ж має бути відображено у боржника, який передає товар в рахунок погашення боргу за кредитним договором. Так, за положеннями п. 14.1.191ст.14 ПКУ постачання товару (навіть в рахунок погашення боргу за кредитним договором) залишається операцією з постачання, за якою в силу п. «а» та «б» п.185.1 ст. 185 ПКУ у постачальника виникають податкові зобов’язання. Тобто боржник, що погашає свій борг у такий спосіб, має нарахувати податкові зобов’язання з такої поставки та виписати і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на отримувача такого товару. В бухгалтерському обліку за ПСБО 15 «Дохід» у боржника така операція спричинить виникнення доходу та одночасно дебіторської заборгованості (Дт 36 Кт 70) – як звичайна операція з продажу товару. В подальшому така дебіторська заборгованість буде згорнута шляхом заліку з існуючою кредиторською заборгованістю по кредитному договору (Дт 60 (або 68) Кт 36). Як бачимо, погашення боргу боржником, що за своєю суттю є другою подією, в спосіб зустрічної поставки товарів спричиняє виникнення спочатку ще однієї першої події, а потім вже шляхом заліку закривається друга подія – спільна для обох операцій (кредитної та товарної).
Не зважаючи на той факт, що за отримані товари кредитор не сплачуватиме кошти, для нього така операція на вважатиметься безоплатно отриманими товарами, а відтак не спричинятиме виникнення додаткових доходів. Оприбуткування отриманого товару (в тому числі і за номіналом погашеного боргу) здійснюватиметься як звичайно (Дт 28 Кт 63), і вже на етапі закриття боргу за отриманий товар здійснюватиметься залік по погашеному кредиту (Дт 63 Кт 37). Також за операцією з отримання товару в рахунок погашення боргу покупець отримуватиме законне право сформувати податковий кредит на підставі належним чином зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної (Дт 63 Кт 6442 та Дт 6442 Кт 6412).
Тому, беручи до уваги усі обставини та документальні підтвердження, які мають супроводжувати операцію з погашення боргу товарами, ми погоджуємось, що подальша операція з постачання товарів, отриманих у такий спосіб, яка також має спричинити виникнення податкових зобов’язань, виходячи із бази оподаткування – номіналу погашеного боргу, не є якоюсь нестандартною операцією та оподатковується у звичайному порядку.
