Ті хто мають відношення до грошових доходів населення, а це й власники суб’єктів господарювання, фізичні особи-підприємці, які використовують працю найманих осіб, посадові особи державних органів, працівники фінансово-економічних та бухгалтерських служб вже 20 років постійно мають справу з індексацією грошових доходів.
Тобто, широке коло осіб переймається питанням як здійснити нарахування індексації, з одного боку у відповідності з законодавством, а з другого не перевитрачати кошти, які можуть бути витрачені на інші цілі, в тому числі й на виплату заохочень працівникам.
Здавалось що за минулі роки питань щодо застосування законодавства про індексацію, а це й Закон про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії (№2017-III), Закон про індексацію грошових доходів населення (№1282-XII), Закон про оплату праці (№108/95-ВР), Порядки про проведення індексації та про здійснення державного контролю, затверджені постановами КМУ, відповідно, від 17.07.2003 №1078 та від 26.04.2017 №295, вже не залишилось. Та в березні цього року, інформаційний лист Мінсоцполітики від 13.03.2019 №24/0/214-19 щодо індексації заробітної плати, став спонукальним мотивом для підтвердження кожним свого розуміння правил, за якими здійснюється обрахування індексації. Головний меседж листа пов'язаний з розглядом питання необхідного розміру підвищення заробітної плати з метою втрати зобов’язання здійснювати індексацію.
Слід зазначити, що в світлі наведеного роз’яснення окрема думка незалежних консультантів, за якою щомісячне збільшення індексації бодай на одну гривню дає змогу уникнути індексації, є досить поверхневою та має обмежені випадки для застосування. Особливо в контексті права органів Держпраці (за наявності отримання інформації від органів Пенсійного фонду) здійснювати інспекційні відвідування тих роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації.
Хоч в коментованому листі й зазначено, що у випадку щомісячного підвищення посадових окладів, обв’язок індексації заробітної плати в такому місяці не з’являється, а Порядком не конкретизований розмір такого підвищення, висновки містять наступні «обмежувальні» правила.
По-перше.При підвищенні окладу повинна бути відсутня раніше нарахована сума індексації.
По-друге.У зв’язку із зростанням рівня інфляції підвищення зарплати повинно відбуватись не нижче норм визначених у Законі №1282 та положень Порядку №1078 .
Розглянемо вищенаведені умови більш детально. При варіанті підвищення посадового окладу у місяці в якому у працівника вже існувало право на індексацію, вирішальним буде порівняння розміру нарахованої індексації та розміру збільшення окладу. У випадку, якщо дельта по окладу більше ніж сума індексації, яка склалась, питань не виникає, суму індексації у місяці підвищення не нараховують, цей місяць стає базовим, тобто розрахунок індексу споживчих цін здійснюватиметься з наступного місяця. Не зайвим буде нагадати, що під час порівняння суми підвищення зарплати та суми індексації, повинні враховуватись всі виплати, які не мають разового характеру (зокрема, встановлені премії).
У випадку ж отримання протилежного результату, належна сума індексації обраховується за мінусом розміру підвищення доходу.
Слід зауважити, що пряма норма Порядку №1078 містить умову, що у разі зростання зарплати за рахунок інших чинників (складових), тобто без підвищення окладу (тарифних ставок), сума індексації на розмір підвищення зарплати не зменшується.
Вирішення питання щодо необхідності підвищення зарплати або нарахування індексації також можливе випереджаючим шляхом, для чого враховується прогнозний рівень інфляції. Зазначене є підставою для проведення індексації та здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем офіційного опублікування (не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним) індексу споживчих цін (Стаття 4 Закону №1282). Практичне застосування полягає у щомісячному порівнянні розміру встановленого прогнозного підвищення зарплати з обчисленим індексом споживчих цін наростаючим підсумком та сумою індексації. Основна умова, розмір зарплати, яка підвищується випереджаючим шляхом, не повинен бути меншим за величину індексації.
Не можливо обійти увагою і ту ситуацію, коли йде мова про необхідність врахування внутрішніх документів суб’єктів господарювання, незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають права юридичної особи. Зокрема, до таких внутрішніх документів може відноситись колективний договір. Згідно законодавства, укладення колективного договору є справою добровільною. Але за умови наявності такого колективного договору, якій містить положення стосовно заробітної плати,нормування і оплати праці, встановлення форм, систем, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій), підвищення заробітної плати повинно забезпечувати дотримання і його (колективного договору).
