Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Позиція податкового органу щодо виплати дивідендів при відсутності чистого прибутку, – Олег Нікітін, адвокат ID Legal Group

У даній публікації розглянемо ІПК територіального податкового органу м. Києва № 2419/ІПК/26-15-12-03-11 від 28 травня 2019 року (надалі – ІПК № 2419) щодо виплати дивідендів при відсутності чистого прибутку.

Нормами Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України) встановлено право учасників товариства приймати участь в розподілі прибутку та отримувати з нього дивіденди.

Законами України про господарські товариства (надалі – Закон про ГТ), про акціонерні товариства (надалі – Закон про АТ), про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю (надалі – Закон про ТОВ та ТДВ) закріплено норми щодо реалізації права учасників на одержання дивідендів.

Наприклад, в Законі про АТ наводиться визначення терміну «дивіденд» як частини чистого прибутку такого товариства.

В Законі про ТОВ та ТДВ також передбачено, що виплата дивідендів проводиться з чистого прибутку товариства.

Поряд із цим, у визначенні терміну «дивіденд», наведеного у Податковому кодексі України (надалі – ПК України), яке застосується в оподаткуванні, не міститься зв’язку з чистим прибутком підприємства. Його пов’язано із розподілом частини прибутку підприємства, який розраховується згідно правил бухобліку.

В контексті визначення зобов’язань із сплати податків відповідно до норм ПК України  при прийнятті рішення загальними зборами учасників виплата дивідендів здійснюється незалежно від наявності оподатковуваного прибутку підприємства, який розраховується згідно правил бухобліку.

Слід зазначити, що дана норма ПК України містить імперативний характер, і по суті передбачає закріплення «певного обов’язку» щодо виплати дивідендів за наявності відповідного рішення.

Водночас, в ІПК № 2419, окрім визначення терміну «дивіденд» згідно норм ПК України наведено посилання на Стандарт бухобліку 15 «Дохід», в якому зазначено про виплату дивідендів як частини чистого прибутку підприємства.

При цьому, з урахуванням норм ЦК України, Закону про ГТ та ПК України податковим органом в ІПК № 2419 зроблено висновок, що норми ПК України не встановлюють заборон щодо виплати дивідендів за відсутності у підприємства чистого прибутку або оподаткованого прибутку, зокрема при наявності нерозподіленого прибутку у минулих роках, і заборон щодо виплати дивідендів при наявності непокритого збитку у минулих роках.

Так, звичайно норми ПК України не встановлюють жодних заборон щодо виплати дивідендів, але вони і не повинні їх встановлювати, оскільки відповідні питання є предметом регулювання у Спеціальних законах.

Нормативне регулювання питань виплати дивідендів в ПК України обумовлено, зокрема визначенням порядку оподаткуванням податком на прибуток та безпосередньо оподаткування самих дивідендів.

Таким чином, при застосуванні норм з питань виплати дивідендів в залежності від організаційно-правової форми доцільно керуватися нормами законів України про господарські товариства, про акціонерні товариства, про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю, а з питань оподаткування прибутку підприємств та дивідендів – нормами ПК України.