Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Позиція Верховного Суду щодо особливостей заміни сторони виконавчого провадження у разі зміни місця податкової реєстрації (обслуговування) платника, – Олег Нікітін, адвокат ID Legal Group

Непоодинокими є випадки, коли після прийняття судом рішення та набрання ним сили, сторона змушена звернутися до суду І інстанції із заявою щодо заміни сторони виконавчого провадження, оскільки на момент виконання рішення відбулося правонаступництво сторони.

Особливої актуальності це питання набуває у зв’язку із постійною реорганізацією податкових органів, та відповідно необхідності заміни сторони виконавчого провадження з метою створення умов для належного виконання судового рішення правонаступником сторони.

Верховний Суд своєю Постановою від 11.10.2019 (справа №812/1408/16) поставив крапку щодо визначення підстав, які слугують для застосування механізму заміни сторони виконавчого провадження.

У процедурі виконавчого провадження,сторони, які були учасниками справи,набувають певного процесуального статусу, наділяються правами та несуть певні обов’язки, зумовлені статусом сторони такого провадження.

Чинним законодавством передбачена можливість заміни сторони у виконавчому провадженні його правонаступником (правонаступництво), що здійснюється за заявою однієї з сторін або виконавця. Головна умова, яку встановлено законодавством для застосування механізму заміни сторони, полягає у перекладенні прав та обов’язків боржника на іншу особу, яка приймає їх у тому ж обсязі, яким була наділена сторона виконавчого провадження, що вибула.

Особливим видом правонаступництва державних органів є публічне правонаступництво (до якого також можливо віднести періодичні реорганізації або ліквідації вказаних органів), за якими права та обов’язки одного суб’єкта права переходять до іншого у випадках та у порядку встановлених законом та підзаконними актами. Відповідно на правонаступника (як органу, наділеного законодавством переданою повною або частковою адміністративною компетенцією) покладається обов’язок відновити права особи, які було порушено його попередником.

При реорганізації державного органу до нього можуть переходити або всі праві та обов’язки його попередника або лише їх частина, а інша частина – може перейти до компетенції іншого органу.

При ліквідації державного органу передачі іншому органу підлягають права та обов’язки попередника, за винятком відмови держави від виконання певних функцій попередника, зумовлених зміною компетенції нового органу.

За механізмом передачі прав та обов’язків публічне адміністративне правонаступництво, у тому числі і у виконавчому провадженні, можна розподілити на групи:

  • фактичне (або компетенційне) – можливе у разі передачі фактичних повноважень від одного до іншого державного органу, який набуває певні компетентні повноваження внаслідок ліквідації органу чи його посад;
  • процесуальне – можливе у разі заміни судом сторони (державного органу) чи третьої особи іншим органом, коли права та обов`язки від однієї сторони (державного органу – учасника справи) перейшли до іншого органу, а також можливість вступу нового державного органу (правонаступника) в судовий процес у якості сторони або третьої особи.

Отже, обов’язковою умовою переходу адміністративної компетенції від одного до іншого суб`єкта владних повноважень є настання подій, які відбулись виключно із суб`єктом владних повноважень.

ВС скасовано рішення судів І інстанції та апеляційного суду, з огляду на те, що вони в основу своїх рішень поклали події, які відбулися із стягувачем, а не з державним органом, зобов`язання, діяльність і компетенція якого не припинялися та до інших органів державної влади відповідно не переходили (на час розгляду справи).

Отже, якщо при зміни місця податкової реєстрації (обслуговування) платника не відбувається ані фактичного ані процесуального правонаступництва податкових органів, обставини, з якими Закон про виконавче провадження та КАС України пов’язують можливість здійснення заміни сторони виконавчого провадження, у такому разі відсутні. Відповідно органом, який має виконувати судове рішення та відновлювати порушені права платника, є той, якого зобов’язано судовим рішенням, що набрало законної сили, вчинити певні дії.

З огляду на вище викладені висновки Суду у справі та застосування норм законодавства щодо механізму правонаступництва як в судовому процесі, так і в порядку виконавчого провадження, платникам слід відслідковувати зміни в законодавстві щодо створення, реорганізації або ліквідації державних органів, у тому числі і податкових, та наявність інформації в ЄДРПОУ, а також враховувати перехід обсягу компетенції новим державним органам, і лише на підставі отриманої інформації формувати позовні вимоги або подавати заяви про заміну сторони в процесі чи у виконавчому провадженні.