Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Практичні аспекти подання звітності з трансферного ціноутворення в 2020 році, – Тетяна Савчук, аудитор ID Legal Group

Трансфертне ціноутворення це область вітчизняного законодавства, яка перебуває у постійній трансформації. Не став виключенням й поточний  2020 рік, який приніс платникам податків новації законодавства запровадженні Законом України 466-ІХ, окремі положення якого запрацювали з 23 травня, а інші набудуть чинності в наступному році. Слід зазначити, що на теперішній час вже виникла необхідність відтермінування окремих положень цього Закону, яка пов'язана із забезпеченням збору інформації для декларування окремих об’єктів оподаткування. Зокрема поданим законопроектом, запропоновано розподіляти на користь сторони контрольованої операції (Далі – КО) – резидента активи, ризики  та функції, за відсутності достатнього обґрунтування по сутності  здійснення КО.

Якщо ж мова йде про документування та звітування з КО, варто звернути увагу на деякі ІПК видані ДПСУ в світлі практичного застосування оновлених норм законодавства.

Зокрема, представляє певний практичний інтерес розгляд питання платника податків, яке полягало у визначенні необхідного складу документації з трансфертного ціноутворення, яка подається до контролюючого органу у відповідності з п.п.39.4.6 ПКУ. Слід зазначити, що у зазначений підпункт внесені кількісні та достатньо суттєві зміни, які стосуються в тому числі  платників які входять до міжнародних груп компаній. Для таких резидентів стало обов’язком надання копій всіх договорів, контрактів та доповнень до них стосовно КО, а також угод між учасниками групи, які мають вплив  на ціноутворення в КО. Крім цього, за умови необхідності проведення обов’язкового аудиту фінансової (бухгалтерської) звітності за період здійснення КО, копія висновку аудитора також подається  у складі документації з ТЦО.

Обставини за якими платник податків звернувся за роз’ясненням до податкового органу, полягали в тому що материнською компанією отримано результати аудиту річної консолідованої фінансової звітності (до складу якої входить звітність окремих дочірніх компаній). У випадку подання однією із таких компаній локальної звітності, чи можливе подання аудиторського висновку відносно консолідованої, а не окремої звітності.

Надана податковим органом відповідь обґрунтована положеннями Законів України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність та Про фінансові послуги та фінансову звітність, а також стандарту бухобліку 19 «Об’єднання підприємств». А саме визначенням консолідованої фінансової звітності, яка включає інформацію про контрольовані (дочірні) підприємства як єдиної економічної одиниці. У світлі вимог ПКУ, платником податків вважається зокрема  юридична особа та/або її відокремлений підрозділ, кожен з яких характеризується здійсненням діяльності та/або наявністю, прийомом (передачею) об’єктів оподаткування, та безпосередньо на якого покладено обов’язок сплати податків.

Зважаючи на вищезазначене, з метою оподаткування платник податків, як материнська компанія, так і дочірнє (контрольоване) підприємство має подавати копію аудиторського висновку щодо окремої фінансової звітності саме такого платника. 

Цей логічний висновок для платників податків, які переймаються дотриманням законодавства у сфері ТЦО, повинен мати практичну реалізацію в частині забезпечення проведення незалежного аудиту свого фінансового стану та бухгалтерської (фінансової) звітності, в якій міститься інформація про нього.

Ще одним цікавим питанням  є окремий випадок подання звітності з ТЦО пайовим фондом, управителем якого виступає компанія управління активами (Далі – КУА). Особливості створення та функціонування, відображення бухгалтерських операцій та складання фінансової звітності пайового інвестиційного фонду (Далі – ПІФ) та КУА чітко визначенні законодавством.  А саме, ПІФ створюється КУА та не є юридичною особою, не має посадових осіб. В свою чергу КУА обліковує активи, здійснені операції, результати бухгалтерського та податкового обліку ПІФ окремо від своєї діяльності, в тому числі використовує окремі рахунки відкриті на ПІФ  в банківських установах. 

Але слід зауважити, що Податковим кодексом України інститутам спільного інвестування (Далі – ІСІ), одним із яких є ПІФ, передбачено звільнення від оподаткування податком на прибуток коштів спільного інвестування. За умови дотримання інших вимог ( зокрема але не виключно, реєстрації регламенту ПІФ та  внесення відомостей до Єдиного державного реєстру ІСІ ) зазначена пільга надається за наявності умови подання КУА до податкового органу, декларацій з податку на прибуток, які містять окремо результати діяльності ПІФ . Відповідно Звіт про КО також подається по кожному ПІФу, активи якого знаходяться в її управлінні.