На думку органів ДПС, яку вони повсякчас намагаються втілити у наше життя, неподання/несвоєчасне подання форми 20-ОПП тягне за собою фінансову відповідальність(пп.117.1 ПКУ).
Однак, всі ми знаємо, що зазначена форма передбачена для повідомлення – тобто надання інформації про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням та безпосередньою діяльністю платника.
Норма кодексу на яку посилаються податківці, передбачає штраф (1020 грн та 340 грн — відповідно для юросіб та самозайнятих осіб) у випадках несвоєчасного взяття на облік або несвоєчасної зміни облікових даних, тощо, спричинені не поданням платником відповідної заяви до органу ДПС.
Отже, ми всі навчалися у школі і розуміємо, що повідомлення про об’єкти і взяття на облік – це зовсім різні дії і звісно різні наслідки.
Для взяття на облік платника у відповідному контролюючому органі існує інша форма – форма 17-ОПП, яка називається «Заява про взяття на облік за неосновним місцем обліку» і на нашу думку, саме за неподання цієїзаяви, насамперед передбачено вищезазначені штрафи.
Варто зауважити, що форма №20-ОПП має графу 11 «Прошу взяти на облік за неосновним місцем обліку за місцезнаходженням об'єкта оподаткування». Але лише наявність такої графи в цій формі , не може бути підставою для накладання штрафу запорушення правил взяття на облік.
Така думка обумовлена тим, що заповнення вищезазначеної графи — це не обов'язок, а лишеправо платника. Її створили для зручності платників, у тих випадках, коли нові об'єкти оподаткування, щодо яких подається форма №20-ОПП, зумовлюють обов'язок платника стати на облік у іншому, не основному органі податкової служби. Щоб платник був позбавлений необхідності подаватиодночасно дві форми (№20-ОПП + №17-ОПП).
Отже ми зауважуємо, що подання самої форми №20-ОПП не обов’язково призводить платника до необхідності стати на облік у іншому контролюючому органі. У більшості випадків при наданні повідомлення,графу 11 взагалі не заповнюють. Адже обов'язок стати на облік в податковій за неосновним місцем ,у платника виникає лише тоді, якщо нові об'єкти рухомого та нерухомого майна відкриваються в іншій області України, ніж його місцезнаходження. Наведемо приклад.
Якщоюрособа, зареєстрована у Житомирі, бере в оренду офіси та склади, розташовані в Житомирській області, утакому разі для такої юрособи не виникає обов'язку ставати на облік у іншій податковій інспекції. Адже місцезнаходження платника й адреси орендованих офісів та складів значатьсяна обліку в ДПС у Житомирській області. I жодного нового місця обліку у суб’єкта при цьому не виникне.
З огляду на вищевикладене,такий платник зобов'язаний надати повідомлення щодо орендованих приміщень, та при цьому, графу 11 повідомлення не заповнює та заяву (№17-ОПП) не подає.
Лише,якщо юрособа з місцем реєстрації в Житомирі, орендує приміщення, у іншій області України, в цьому випадку у платникавиникає зобов'язання стати на облік у податковій за неосновним місцем. I тут платнику надано право вибору: або заповнити графу 11 у повідомленні(20-ОПП); або подати заяву(17-ОПП) про взяття на облік на додачу до наданого повідомлення про нові об’єкти.
Варто відмітити, що на превелику радість, судова практика у більшості випадків на боці платників. І аналізуючи вищезазначену норму податкового кодексу,суди стверджують, що ПКУ(пп.117.1) «не передбачає можливості накладення штрафу саме за несвоєчасне подання повідомлення за формою №20-ОПП», а лише за неподання заяв для взяття на облік у контролюючому органі.Тобто суди підтримують ствердження, що повідомлення про об’єкти і взяття на облік – це зовсім різні дії і вони не можуть ототожнюватись.
Про це свідчать Постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2020 р. у справі №140/3246/19; від 18.02.2020 р. у справі №520/6549/19.
Зважаючи на те, що в цих випадках Верховний Суд відмовив контролерам у відкритті касаційних проваджень, висновки, зроблені судом у цих постановах стосовно застосування штрафів за неподання форми 20-ОПП, є безсумнівно актуальними і повинні використовуватись платниками при захисті своїх прав.
Трапляються і негативні рішення, але на загал, таких випадків набагато менше. Наприклад Постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2020 р. усправі №520/9743/19, в якій апеляційний суд, приймаючи рішення, послався на постанову ВС по справі, в якій предметом розгляду був не спір з питання застосування/не застосування штрафу за не подачу повідомлення( 20-ОПП), а спір з питання застосування одноразового штрафу чи тієї кількості штрафів, яка відповідає кількості об’єктів оподаткування. Тобто в даному випадку апеляційний суд перебільшив значення згаданої постанови ВС.
Таким чином, враховуючи норми діючого законодавства, позитивну судову практику, платники податків мають змогу відстоювати свої права в частині неправомірно застосованих штрафів за неподання форми 20-ОПП, при цьому не ставлячи під сумнів саму необхідність подання зазначеної форми.