Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Чи передбачено Податковим кодексом штраф за неподання/ не своєчасне подання форми № 20-ОПП, – Тетяна Савчук, аудитор ID Legal Group

На думку органів ДПС, яку вони повсякчас намагаються втілити у наше життя, неподання/несвоєчасне подання форми 20-ОПП тягне за собою фінансову відповідальність(пп.117.1 ПКУ).

Однак, всі ми знаємо, що зазначена форма передбачена для повідомлення – тобто надання інформації про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням та безпосередньою діяльністю платника.

Норма кодексу на яку посилаються податківці, передбачає штраф (1020 грн та 340 грн — відповідно для юросіб та самозайнятих осіб) у випадках  несвоєчасного взяття на облік або несвоєчасної зміни облікових даних, тощо, спричинені не поданням платником відповідної заяви до органу ДПС.

Отже, ми всі навчалися у школі і розуміємо, що повідомлення про об’єкти і взяття на облік – це зовсім різні дії і звісно різні наслідки.

Для взяття на облік платника у відповідному контролюючому органі існує інша форма – форма 17-ОПП, яка називається «Заява про взяття на облік за неосновним місцем обліку» і на нашу думку, саме за неподання цієїзаяви,  насамперед передбачено вищезазначені штрафи.

Варто зауважити, що  форма №20-ОПП має графу 11 «Прошу взяти на облік за неосновним місцем обліку за місцезнаходженням об'єкта оподаткування». Але лише наявність такої графи в цій  формі , не може бути підставою для накладання штрафу запорушення правил взяття на облік.

Така думка обумовлена тим, що заповнення вищезазначеної графи  — це не обов'язок, а лишеправо платника. Її створили  для зручності платників, у тих випадках, коли нові об'єкти оподаткування, щодо яких подається форма №20-ОПП, зумовлюють обов'язок платника стати на облік у іншому, не основному органі податкової служби. Щоб платник  був позбавлений необхідності  подаватиодночасно дві форми (№20-ОПП + №17-ОПП).

Отже ми зауважуємо, що подання самої форми №20-ОПП  не обов’язково  призводить платника до необхідності стати на облік у іншому  контролюючому органі. У більшості випадків при наданні повідомлення,графу 11 взагалі не заповнюють. Адже обов'язок стати на облік в податковій  за неосновним місцем ,у платника виникає лише тоді, якщо нові об'єкти рухомого та нерухомого майна відкриваються в іншій області України, ніж його місцезнаходження. Наведемо приклад.

Якщоюрособа, зареєстрована у Житомирі, бере в оренду офіси та склади, розташовані в Житомирській області, утакому разі для такої юрособи не виникає обов'язку ставати на облік у іншій податковій інспекції. Адже місцезнаходження платника й адреси  орендованих офісів та складів значатьсяна обліку в ДПС у Житомирській області. I жодного нового місця обліку у суб’єкта  при цьому не виникне.

З огляду на вищевикладене,такий платник зобов'язаний надати повідомлення щодо орендованих приміщень, та при цьому, графу 11 повідомлення не заповнює та заяву (№17-ОПП) не подає.

Лише,якщо юрособа з місцем реєстрації в Житомирі, орендує приміщення,  у іншій області України, в цьому випадку у платникавиникає зобов'язання стати на облік у податковій за неосновним місцем. I тут платнику надано право вибору: або заповнити графу 11 у повідомленні(20-ОПП); або подати заяву(17-ОПП) про взяття на облік на додачу до наданого повідомлення про нові об’єкти.

Варто відмітити, що на превелику радість, судова практика у більшості випадків на боці платників. І аналізуючи вищезазначену норму податкового кодексу,суди стверджують, що ПКУ(пп.117.1) «не передбачає можливості накладення штрафу саме за несвоєчасне подання повідомлення за формою №20-ОПП», а лише за неподання заяв для взяття на облік у контролюючому органі.Тобто суди підтримують ствердження, що повідомлення про об’єкти і взяття на облік – це зовсім різні дії і вони не можуть ототожнюватись.

Про це свідчать Постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2020 р. у справі №140/3246/19;  від 18.02.2020 р. у справі №520/6549/19.

Зважаючи на те, що в цих випадках Верховний Суд відмовив контролерам у відкритті касаційних проваджень, висновки, зроблені судом у цих постановах стосовно застосування штрафів за неподання форми 20-ОПП, є  безсумнівно актуальними і повинні використовуватись платниками при захисті своїх прав.

Трапляються і негативні рішення, але на загал, таких випадків набагато менше. Наприклад Постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2020 р. усправі №520/9743/19, в якій  апеляційний суд, приймаючи рішення, послався на постанову  ВС  по справі, в якій предметом розгляду був не спір з питання застосування/не застосування штрафу за не подачу повідомлення( 20-ОПП), а спір з питання застосування одноразового штрафу чи тієї кількості штрафів, яка відповідає кількості об’єктів оподаткування. Тобто в даному випадку апеляційний суд  перебільшив значення згаданої постанови ВС.

Таким чином, враховуючи норми діючого законодавства, позитивну судову практику, платники податків мають змогу відстоювати свої права в частині неправомірно застосованих штрафів за неподання форми 20-ОПП,  при цьому  не ставлячи під сумнів саму необхідність подання зазначеної форми.