З початку 2021 року запрацювали зміни, внесені до Податкового кодексу України (далі ПКУ) від 17.12.2020 року, які передбачали обов’язок постановки на податковий облік нерезидентів (іноземних юридичних компаній та організацій). Такий обов’язок виникав у тих нерезидентів, які:
– здійснюють на території України діяльність через постійні представництва та/або відокремлені підрозділи;
– передбачають відкриття рахунків в банках України;
– придбають нерухоме майно (або майнові права) чи окремі інвестиційні активи в іншого нерезидента, за умови, що такий інший нерезидент не має постійного представництва в Україні.
При цьому зазначені умови розглядались через призму податкової концепції пункту 64.5 ПКУ, а саме: чи призводить або не призводить діяльність нерезидента який має відокремлений підрозділ, до утворення постійного представництва. Так чи інакше, до початку своєї господарської діяльності через своє представництво, нерезидент повинен стати на податковий облік.
Не зважаючи на наявність інформаційних листів та роз’яснень контролюючих органів (наприклад, від 27.01.2021 № 2367/7/99-00-21-02-01-07), іноземний бізнес продовжує шукати відповіді на ключові питання щодо запроваджених законодавчих змін. Деякі з них знаходяться не тільки в теоретичній площині застосування законодавства, а й в суто практичному аспекті. Наприклад, отримання Кваліфікованого електронного підпису (КЕП) з метою введення електронного документообігу з податковою, перенесення до електронних карток нерезидентів-платників податку на прибуток залишків переплачених податків своїми представництвами, здійснення реєстрації іноземних компаній, які не мають відокремлених підрозділів (але надають послуги міжнародних перевезень на території України), зняття з обліку представництв та багато інших.
Вочевидь левова частка питань стосується обліку та оподаткування податком на прибуток, а також порядку подання звітності та здійснення розрахунків з бюджетом по цьому податку.
Враховуючи, що чергова індивідуальна податкова консультація від 07.09.2021р. N3367/ІПК/99-00-21-02-02-06 має достатньо системне викладення, то ми пропонуємо розглянути наведені в ній положення більш детально. Вихідними умовами є: іноземна компанія (далі-Компанія) до 2021 року здійснювала свою діяльність на території України через постійне представництво (далі-Представництво), яке було платником податку на прибуток до моменту постановки Компанії на облік в якості платника податку на прибуток в 2021 році. За цих умов постає ряд питань щодо особи та джерела сплати грошових зобов'язань з податку на прибуток.
Податкова акцентувала увагу на тому, що положення ПКУ дають право платнику податків вести справи щодо сплати податків, зокрема, через свого представника (чи податкового агента), яким може виступати постійне представництво. Головне, щоб повноваження такого представництва були належним чином оформлені. Вочевидь, мова йде про легалізований документ, виданий в країні реєстрації Компанії, який супроводжується нотаріально засвідченим українським перекладом.
Від себе додамо, що ЦКУ також врегульоване питання представництва, тобто правовідношень, в якому одна сторона-представник зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє (стаття 237 ЦКУ) на підставі договору, закону та інших законодавчих підстав.
За обставин наведених вище, перерахування грошового зобов’язання з податку на прибуток, яке здійснює уповноважене на цю дію Представництво, фактично є сплатою податку самою Компанією з її власних коштів та не впливає на її об’єкт оподаткування. При цьому код бюджетної класифікації для нарахування та сплати однаковий як для Представництва так і для Компанії – 11020500 "Податок на прибуток іноземних юридичних осіб".
Також було розглянуто питання щодо порядку складання та подання фінансової та податкової звітності безпосередньо Компанією. Важливий аспект в розумінні питань, що розглядаються, базується на оновлених положеннях Порядку обліку платників (наказ МФУ 09 грудня 2011 р. №1588), згідно яких нерезидент, який поставлений на облік в якості платника податку на прибуток за місцезнаходженням свого постійного представництва є правонаступником щодо всіх податкових активів і зобов’язань такого постійного представництва, в тому числі тих, які виникли в податкових періодах, у яких на обліку в якості платника податку перебувало постійне представництво.
Виходячи з цього, обов’язок подання декларації з податку на прибуток підприємств та фінансової звітності переходить до Компанії як правонаступниці свого Представництва, використовуючи у 2021 році відповідний результатам його діяльності, податковий (звітній) період. За цим самим обґрунтуванням на Компанію покладено обов’язок складання документації з ТЦО, звіту про КО та подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній. При цьому ми також хочемо наголосити, що в редакції ПКУ, яка діє з 2021 року, відсутня можливість для визначення об’єкту оподаткування податком на прибуток суми отриманого фінансування із застосуванням коефіцієнта 0,7. Прибуток, отриманий протягом звітного (податкового) періоду, що припадає на постійне представництво, яке функціонує на території України, має визначатись відповідно до принципу «витягнутої руки». А якщо принцип «витягнутої руки» не буде забезпечений умовами КО та/або КО не будуть відповідати діловій меті, то саме Компанія повинна буде здійснити коригування ціни КО і сум податкових зобов’язань.
