Роялті як особливий вид платежу, який використовується як оплата за користування об’єктами права інтелектуальної власності завжди знаходиться під пильним поглядом податкових органів, особливо в частині оподаткування податком на прибуток та ПДФО.
Однак, цього разу приділимо увагу питанню можливості оподаткування операцій, пов’язаних із виплатою роялті ПДВ, у зв’язку з цим пропонуємо проаналізувати ІПК № 2241/6/99-99-15-03-02-15 від 20 травня 2019 року, яка у тому числі знаходиться у вільному для огляду доступі на сайті центрального фіскального органу.
Загальні норми регулювання питань реалізації прав інтелектуальної власності та користування об’єктами цього права визначенні в Цивільному кодексі України, зокрема складання та виконання ліцензійних договорів (далі – ЦК України).
За користування такими об’єктами ЦК України передбачає виплату грошової винагороди, яка для цілей оподаткування в Податковому кодексі України (далі – ПК України) має назву «роялті» (як один із різновидів пасивних доходів платника).
Відповідно до норм ПК України операції із виплати роялті не підлягають оподаткуванню ПДВ (не являються об’єктом оподаткування), оскільки як правило у ліцензійному договорі передбачається плата за користуванням об’єктом права інтелектуальної власності.
Однак, виходячи зі змісту визначення терміну «операції з постачання послуг», наведеного в ПК України, до яких, зокрема також належить операція щодо передання прав на об’єкти інтелектуальної власності.
З урахуванням норм ЦК та ПК України, у вищевказаній ІПК міститься висновок, що при операціях з надання права користування об’єктом права інтелектуальної власності без можливості його подальшого відчуження, такі операції не підлягають оподаткуванню ПДВ, а у разі якщо відчуження такого права (наприклад, шляхом його продажу), то плата за таке відчуження не вважатиметься роялті, а отже підлягатиме оподаткуванню ПДВ.
При цьому слід зазначити, що такий висновок податкового органу дійсно матиме місце, саме під час реалізації такого права (його виконання), оскільки закріплене договором право не обов’язково підлягає виконанню.
