Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Спірні питання щодо компенсації за невикористанні відпустки, – Олег Нікітін, адвокат ID Legal Group

В практиці багатьох підприємств непоодинокими є  випадки, коли юридична особа не виплачує особі при її звільненні в повному обсязі грошове відшкодування за ту частину відпустки, яка не була використана працівником до моменту його звільнення.

Причинами появи таких обставин може бути не лише порушення допущені певними посадовими особами підприємства, а, й наприклад, недоліки ведення бухгалтерського обліку, наявні на підприємстві, які призводять до такого порушення. Тобто, в таких випадках мова йде не тільки про недодержання норм трудового права, а й про допущене правопорушення у сфері трудових відносин, що має наслідком виникнення трудового спору.

У попередній публікації, розглядалося питання щодо проведення підприємством розрахунку з працівником при звільненні відповідно до норм КЗпП України.

В продовження цієї тематики у даній публікації поговоримо про компенсацію працівнику частини невикористаної відпустки.

Користуючись нормами щодо обов’язковості проведення роботодавцем розрахунку при звільненні працівника, останні, яким роботодавець з певних причин не виплатив частину грошової компенсації за  невикористані відпустки, розмір якої, навіть, може бути абсолютно невеликим, після спливу певного часу подавати позови про виплату їх середнього заробітку за весь затримки виплати відповідного відшкодування з моменту звільнення до моменту проведення фактичного розрахунку (на підставі судового рішення).

При цьому, сума позовних вимог у відповідному позові значно перевищуватиме розмір невиплаченого грошового відшкодування за ту частину відпустки, яка не була використана працівником до моменту його звільнення. Отже, у цьому випадку перед роботодавцем постає питання,як краще вчинити за наявності таких обставин задля уникнення в подальшому спірної ситуації.

Постановою ВС від 18.03.2020 р. (справа за № 344/8127/16-ц) зазначені наступні висновки: заробітна плата працівника має три складові: основна, додаткова, а до третьої відносять «інші стимулюючі та компенсаційні виплати». Згідно із правовою позицію Касаційного суду, відпустку відносять до додаткової складової заробітної плати.

ВС, також зазначив про те, що, враховуючи компенсаційну природу міри відповідальності у цивільному праві, діючи відповідно до принципу розумності, справедливості та пропорційності, суд за наявності певних обставин може прийняти рішення про зниження розміру компенсації, яка встановлена приписами КЗпП України.

Знижуючи розмір грошового відшкодування, який визначається згідно  середнього заробітку  особи за  період затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно, суд має брати до  уваги наступні  обставини:

– розмір заборгованості роботодавця, яка стосується здійснення виплат працівнику всіх  необхідних сум у разі його звільнення, визначених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором;

– термін прострочення такої заборгованості, і також, потрібно встановити причину тривалості такої затримки, початок якого має обраховуватись з моменту, коли підприємство порушило право працівника і до моменту, протягом якого він звернувся  з позовом до суду про стягнення належних сум;

–  можливий розмір матеріальних втрат працівника, які пов’язані із затримкою виплат відповідних сум працівнику у випадку його звільнення;

– інші обставини справи, з’ясовані судом, в тому числі необхідно встановити  дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, пропорційність можливого розміру ймовірних майнових втрат працівника, які пов’язані із затримкою розрахунку при звільненні та сум середнього заробітку за невчасний розрахунок при звільненні, які заявляються до стягнення.

Беручи до уваги конкретні обставини справи, які мають юридичну значимість та зазначені критерії, суд може прийняти рішення стосовно зниження розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку у випадку звільнення особи незалежно від того, чи він задовольняє позовні вимоги про стягнення належних звільненому працівникові сум у повному обсязі чи частково.

Отже, при здійсненні роботодавцем розрахунку при звільненні, до такого розрахунку у тому числі включається сума компенсації за невикористану працівником відпустку (за наявності такої/таких), однак при цьому не варто розраховувати, що судом під час вирішення трудового спору буде значно зменшено розмір суми,заявленої працівником до стягнення з підприємства.