Висновок експерта є процесуальним джерелом доказів у кримінальному провадженні.
У судово-почеркознавчій експертизі вирізняють три види зразків підписів та почерку:
– вільні – до таких зразків відносяться документи, за часом створення складені виключно до відкриття кримінального провадження і не пов’язані з ним. Наприклад, будь-які заяви, складені (та/або підписані) особою власноручно, за місцем роботи (про відпустку, про прийняття на роботу тощо).
– умовно-вільні – до таких зразків відносяться документи, за часом створення складені після відкриття кримінального провадження і пов’язані з ним (протоколи допитів, протоколи та ухвали про проведення обшуків, тимчасового доступу до речей та документів тощо).
– експериментальні зразки – це зразки, які відібрані у особи безпосередньо на підставі постанови (ухвали) про відбір експериментальних зразків за відповідних умов, описаних в протоколі відбору зразків (як правило, це декілька сторінок (до 10) виконаних власноручно особою підписів в положенні сидячі за столом або/та стоячи).
Звертаємо увагу, що як і у, наприклад, дактилоскопічній експертизі, у судово-почеркознавчій зустрічаються об’єкти (підписи та фрагменти почерку) непридатні для дослідження. До таких об’єктів (виключно за відсутності сукупності відповідних ознак) можна віднести занадто прості підписи (наприклад, у вигляді однієї літери або розчерку (складеного з одного чи декількох штрихів) або занадто короткий фрагмент рукописного тексту виконаний друкованими літерами.
Вимоги Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (зі змінами та доповненнями) прямо не забороняють проведення почеркознавчої експертизи без наявності будь-якого виду зразків, однак встановлюють обов’язок слідчого (суду, прокурора) надати для дослідження всі види зразків, а за їх відсутності вказати в ухвалі (постанові) причину їх відсутності. Результат експертизи в першу чергу залежить від сукупності ідентифікаційних ознак підпису або почерку, яка достатня або недостатня для надання чотирьох видів висновків (категоричного або ймовірного, позитивного або негативного). За відсутності такої сукупності ідентифікаційних ознак результат експертизи обґрунтовується і формулюється як «не надається можливим надати висновок».
Доказом у кримінальному провадженні безперечно вважається категоричний висновок, оскільки ймовірний – є припущенням, яке не може бути покладено в основу обвинувачення.
Також, слід зауважити, що для надання категоричного висновку об’єктом дослідження повинні бути оригінали документів (копії не можуть бути використані в якості об’єкту почеркознавчої експертизи, оскільки по копії майже неможливо встановити технічну та іншу підробку документу (затирання, накладання зображення тощо), яка з’ясовується експертом-почеркознавцем перед проведенням дослідження.
На підставі викладеного, звертаємо Вашу увагу на якість зразків та стану об’єктів (оригінали або копії), які надаються для експертного дослідження, в разі якщо Ви зацікавлені в об’єктивному і правильному результаті експертизи. Радимо звертатись до спеціалістів (адвокатів у відповідній галузі), які забезпечать якість та ефективність у супроводженні будь-яких видів експертних досліджень.
