Незважаючи на те, що кримінальний процес в більшості своїх проявів здійснюється в той час, який навряд чи можна віднести до названих категорій днів, тим не менш, розбиратись у цьому питанні також необхідно, адже одна з найголовніших цінностей у житті – час, який в КПК України зветься строками.
Від строків залежить як можливість або втрата можливості вчинення певних дій у кримінальному провадженні, так і те, чи може провадження продовжувати існувати взагалі. Для того, щоб можна було визначитись у таких обставинах, КПК України встановлює певні правила обчислення процесуальних строків.
Одне з правил зазначає, що в процесуальний строк, який обчислюється, слід включати вихідні та святкові дні, а якщо останній день строку, який обчислюється місяцями та днями, припадає на неробочий день, то фактично останнім днем такого строку стає перший робочий день після формально останнього вирахуваного арифметичним шляхом дня строку (ч.7 ст.115 КПК України).
Отже, стає зрозумілим, що дні будь-якого строку можна поділити на та робочі/неробочі, святкові та вихідні. З робочими питань не виникає, а всі інші потребують більш прискіпливого погляду.
Наприклад, з високою долею вірогідності можна стверджувати, що пересічний громадянин навіть не помітить, що в нормі йдеться про вихідні та неробочі дні, адже для нього це одне і те ж саме. А при згадці про вихідні дні йому на думку прийдуть два: субота та неділя.
Не можна сказати, що такий хід думок зовсім неправильний, але правильним він є лише в окремих ситуаціях.
Так, з огляду на те, що законодавець розділяє вихідні та неробочі дні, можна дійти логічного висновку про те, що ці терміни не є синонімами, а неробочі дні є поняттям більш ширшим, ніж вихідні, адже не працюємо ми за рік більшу кількість днів, ніж в році є вихідних. Отже, неробочими днями крім вихідних є і якісь інші. Враховуючи приписи КЗпП України, на перший погляд можна припустити, що серед неробочих «компанію» вихідним складають ще і святкові дні.
Але так можна розмірковувати лише в тому разі, якщо використовувати логічний підхід звичайної людини. В той же час, з процесуальними строками розбиратись доводиться адвокату – фаховому юристу, який звик пряме чи опосередковане визначення будь-якого поняття відшукувати в законах, з якими він працює.
Зробимо так і ми, поглянувши на Кодекс законів про працю України.
Виявляється, що а ні в КзПП, а ні в КПК немає норми, яка б встановлювала, що неробочими днями є сукупність вихідних та святкових, а серед таких очікуваних всіма суботи та неділі, які традиційно звуться вихідними, передбаченим Законом вихідним днем є лише неділя (його названо загальним вихідним днем). Про суботу «а ні пари з вуст». У ст.67 КЗпП зазначається лише те, що вихідних при п’ятиденному робочому тижні має бути два. Отже, і субота – не завжди є вихідним днем. Все залежить від графіку роботи того чи іншого підприємства.
Більше того, судячи з формулювань, наведених в ст.73 КЗпП України, вихідні дні цим Кодексом взагалі, як би це абсурдно не звучало, не вважаються неробочими, адже, перераховуючи святкові дні, ця норма додатково зазначає, що «робота такожне провадитьсяв дні релігійних свят». З цього можна зробити висновок про те, що законодавство вважає неробочими днями лише дні загальнодержавних та певних релігійних свят (доречи, православне та католицьке Різдва Христові входять до обох переліків) і не вважає такими вихідні дні.
Такі обставини змушують по-новому поглянути на вищевказану норму ч.7 ст.115 КПК України та вже не так впевнено вважати, що якщо останній день строку, який для особи має значення у справі, припадає на суботу, то це «пощастило» і у особи з’являється додаткових два дні на підготовку скарги чи вчинення іншої дії, яка повинна бути вчинена протягом певного строку.
Більше того, навіть якщо припустити, що вихідні дні є неробочими у розумінні, якщо не КЗпП, то хоча б КПК України, то і в такому випадку, з огляду на положення ст.67 КЗпП України, постає незрозумілим, на графік роботи якого «підприємства» орієнтуватись, щоб визначити статус формально останнього дня строку – суботи. Скарги, наприклад, здебільшого подаються адвокатами до судів і нерідко через поштові служби. При цьому, поштові відділення Укрпошти працюють кожну звичайну суботу, адвокати – коли як, а суди – ніколи. Так, можна в таких обставинах вважати суботу вихідною-неробочою чи ні; якщо скарга буде подана в понеділок, строк вже буде пропущено?
Ці та інші, пов’язані із визначенням статусу останніх днів процесуальних строків, питання є настільки непростими, що у Верховному Суді наразі перебувають провадження, в ході яких ці питання мають бути вирішені.
Отже, чекатимемо на висновки високих суддів.
З повагою,
Микита Задорожний
адвокат ID Legal Group
