Особливості виникнення, внесення змін та припинення договірних відносин в Україні врегульовані ЦК України.
Серед загальних засад цивільного законодавства, зокрема можна виділити свободу на укладання сторонами будь-якого договору та свободу здійснення суб’єктами господарювання будь-якого виду підприємницької діяльності, яка на законодавчому рівні не заборонена.
Окремо нормами ЦК України визначено сутність реалізації принципу свободи договору, який полягає в наступному:
– право на укладення будь-якого виду договору, у тому числі й того, який не передбачено в цивільному законодавстві, але за умови його відповідності закріпленим загальним засадам цивільного законодавства, визначеним в ЦК України;
– право на взаємне врегулювання сторонами в договорі певного виду, визначеного цивільним законодавствомдоговірних правовідносин, які не передбачені у цьому виді договору або на врегулювання сторонами договірних правовідносин на власний розсуд шляхом укладення іншого виду договору, який не передбаченого цивільним законодавством.
– право на вільний вибір контрагента, з яким є намір укласти договір та на визначення істотних умов такого договору з урахуванням норм ЦК України, інших актів законодавств, а також забезпечення паритетної реалізації ними передбачених у договорі прав та обов’язків.
– право сторін на поєднання в договорі положень декількох видів договорів, тобто укладення змішаного (комбінованого) договору.
При цьому передбачено, що до договірних правовідносин сторін в змішаному (комбінованому) договорі застосовуються норми цивільного законодавства, що регулюють кожен із таких видів договорів, які поєднані в змішаному договорі, якщо інші положення не передбачені самим змішаним договором.
Подібні норми щодо реалізації сторонами принципу свободи договору передбачені також і в ГК України.
В сьогоднішній публікації проведемо аналіз висновків господарських судів щодо виконання сторонами змішаного (комбінованого) договору у справі за № 910/15152/19.
У вказаній справі предметом оскарження було стягнення пені та штрафу за порушення строку виконання будівельних робіт за договором.
Договір, виконання якого розглядалося в даній справі містив в собі положення поставки обладнання та виконання будівельних робіт, тобто поєднував в собі 2 види договорів поставки та будівельного підряду (змішаний договір).
У зв’язку із цим, суди І інстанції та апеляційний суд під час розгляду справи досліджували положення договору та первинні документи, що підтверджують його виконання як стосовно поставки обладнання, так і щодо виконання будівельних робіт.
Під час розгляду справи судом І та апеляційної інстанцій було встановлено прострочення виконавцем поставки частини обладнання та виконання частини робіт з тих, які були передбачені предметом змішаного (комбінованого) договору.
Суд І інстанції позов задовольнив щодо стягнення пені та штрафу за порушення вказаних договірних зобов’язань.
Апеляційний суд змінив рішення суду попередньої інстанції у частині визначення розміру пені, в частині стягнення штрафу – залишив без змін.
Не погоджуючись з такими рішенням відповідачем була подана відповідна касаційна скарга, в якій зазначено про неврахування судами попередніх інстанцій висновків ВС від 07.12.2018 (справа за № 910/22058/17) в подібних правовідносинах щодо притягнення до відповідальності підрядника у разі прострочення ним виконання обов`язку із здавання завершеного об`єкта будівництва в експлуатацію (результат усіх виконаних будівельних робіт), тобто прострочення виконання усіх підрядних робіт в цілому, які входять до предмету договору, а не лише за прострочення виконання окремих етапів із усього переліку робіт, визначених в межах основного договірного зобов`язання (процес виконання робіт чи діяльність підрядника спрямована на створення об`єкта та його здачу).
Аналогічний висновок було зроблено Касаційним судом, оскільки основним зобов`язанням підрядника є виконання усього переліку робіт, які визначені змішаним договором, а завершальною стадією цих робіт є здача об`єкта в експлуатацію, а результат виконаних підрядних робіт з урахуванням предмету договору – закінчені будівельні роботи, тому прострочення підрядника (відповідача) у виконанні договірних зобов`язань розпочинається із наступного дня за днем закінчення виконання всіх робіт і саме з цього моменту у позивача виникає право на нарахування пені та штрафу за таке прострочення.
Такий висновок Касаційного суду мав наслідком направлення справи на новий розгляд до суду І інстанції.
За результатами нового розгляду справи судом І інстанції було частково задоволено позов, а саме в частині прострочення частини виконаних робіт, які у тому числі становлять предмет договору, що свідчить про прострочення зобов’язання із будівельних робіт за договором, а в частині прострочення зобов’язань із поставки обладнання – відмовлено враховуючи, що договором не передбачено штрафних санкцій окремо за поставку товару (обладнання).
З урахування усього вищевикладеного, рекомендуємо сторонам перед укладанням змішаних видів договорів ретельно визначити перелік договірних зобов’язань за кожним із поєднаних видів договорів, оскільки під час виникнення спірних ситуацій в судовому порядку судами досліджуються обставини виконання за кожним із таких договірних зобов’язань.
