Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Висновки господарських судів щодо сутності збільшення/зменшення розміру вимог у позові, – Олег Нікітін, адвокат ID Legal Group

Під час підготовки позову до суду суб’єкт господарювання (позивач) повинен чітко визначитися з формулюванням позовних вимог, їх кількістю, приналежністю до певного виду (вимоги майнового або немайнового  характеру) та на підставі цього наводити їх аргументоване та правове обґрунтування.

Однак, на практиці виникають випадки, коли позивачу необхідно уточнити позовні вимоги, змінити їх кількість, розмір, навести іншу аргументацію тощо.

Для цього в усьому процесуальному законодавстві (Цивільному та Господарському процесуальних кодексах і Кодексі адміністративного судочинства), зокрема надано наступні права: 

  • до закінчення підготовчого засідання у певній справі збільшити чи зменшити розмір вимог, вказаних у позові, змінити підстави/предмет позову;
  • до початку підготовчого засідання подати заяву про об’єднання чи роз’єднання позовних вимог (при загальному позовному провадженні) або до розгляду по суті (при спрощеному позовному провадженні). 

Тематика стосовно порядку здійснення зміни підстав/предмету позову вже висвітлювалася у Блозі.

В даній публікації зупинимося на особливостях збільшення/зменшення розміру позовних вимог.    

Для цього пропонуємо розглянути висновки КГС ВС щодо сутності збільшення/зменшення розміру вимог у позові (на прикладі справи за № 922/404/19 у постанові від 09.07.2020).

Предмет спору у цій справі ми не наводимо, оскільки хочемо акцентувати увагу виключно на висновку КГС ВС щодо змісту збільшення/зменшення розміру вимог у позовній заяві.

 Під збільшенням/зменшенням розміру вимог у позовній заяві розуміється збільшення/зменшення кількісних або вартісних показників в межах однієї і тієї ж вимоги, що вказана у поданому до суду позові. 

При цьому зазначено, що збільшенню/зменшенню підлягає тільки розмір у позовних вимогах, що мають майновий характер. 

Натомість, у разі зазначення в заяві додатково однієї або декількох вимог не можливо вважати їх збільшенням розміру позовних вимог. І відповідно неправомірним є при збільшенні розміру вимог формувати додаткові вимоги (нові, непов’язані із заявленими раніше позивачем вимогами, вказаними в тексті поданої до суду позовної заяви).

Аналогічні висновки містяться й в інших постановах КГС ВС, зокрема в справі за № 923/1061/18 від 10.12.2019 р.; в справі за № 925/185/19 від 19.12.2019 р.; в справі за № 925/186/19 від 23.01.2020 р.

У даній справі позивачем заявою про збільшення розміру позовних вимог було по суті доповнено позовну заяву 2 додатковими (новими) вимогами.

Під час перегляду справи апеляційним судом було встановлено, що позовні вимоги із збільшенням їх розміру ніяким чином не пов’язані із предметом або підставами позову поданого до суду. А по суті заява позивача про збільшення розміру вимог позову являється поданням ним окремої позовної заяви, в якій містяться інші відмінні від первісного позову предмет і підстави, що не підлягають розгляду судом в межах заявлених позивачем вимог первісного позову.

Також зазначено, про наявність можливості об’єднання пов’язаних між собою вимог в межах однієї позовної заяви, що не потребує подання позивачем окремого (нового) самостійного позову, в якому міститимуться додаткові вимоги: похідні або пов’язані із первісними вимогами позовної заяви, подані після відкриття провадження в справі, оскільки при об’єднанні таких вимог вони підлягають одночасному розгляду судом у рамках одного провадження в межах строку, встановленого процесуальним законодавством.

При цьому, можливості об’єднати кілька позовних вимог та здійснювати розгляд справи в одному провадженні на підставі поданої заяви про збільшення розміру позовних вимог чинним  ГПК України не встановлено.  

Апеляційним судом було встановлено, що вказані позивачем додаткові вимоги в поданій заяві про збільшення розміру позовних вимог не можна вважати похідними від сформованих у позові вимог, оскільки задоволення первісних вимог не призводить до необхідності задовольнити додаткові вимоги, викладені в заяві про збільшення розміру позовних вимог.   

Таким чином, цілком логічним є висновок про обов’язковість зазначення у позовній заяві повного та чіткого переліку усіх необхідних вимог, а за необхідності – додаткової уваги потребує визначення та чітке розмежовування відмінностей щодо сутності та порядку застосування різних правових інститутів: зміни предмету або підстав позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог; об’єднання позовних вимог.