За загальним правилом норми законів превалюють над приписами підзаконних актів, у тому числі локальних (ті, що діють на конкретному підприємстві, в установі чи в організації).
Однак, нормами ЦК України та/або спеціальних законів для статуту юридичної особи приватного права, можуть бути передбачені певні винятки з цього правила.
Так,наприклад нормами закону про ТОВ та ТДВ (розділ «Прикінцеві та перехідні положення») передбачався перехідний період для ТОВ та ТДВ (протягом року від дати його набрання чинності) щодо приведення їх статутів у відповідність до норм відповідного спеціального закону, зокрема у частині загальних (обов’язкових) положень, встановлених цим законом.
Після завершення цього перехідного періоду, загальні положення статуту ТОВ/ТДВ, які не були приведенні у відповідність до норм закону про ТОВ та ТДВ підлягають застосуванню виключно у частині, яка не суперечить цьому закону.
В постанові ВС від 04.07.2021 (справа № 910/4446/20) зазначено, що наведений вище припис закону слід розуміти так, що протягом одного року з того моменту, коли закон про ТОВ та ТДВ набрав чинності, підприємства відповідних організаційних форм можуть реалізовувати свою діяльність на основі положень статуту в редакції, яка є діючою на момент набрання чинності цим законом, за умови, що зміст такого установчого документу відповідає чинним на той момент правовим нормам, зокрема, закону України «Про господарські товариства». Якщо протягом «перехідного періоду» (одного року з дня вступу в юридичну силу закону) товариством було змінено текст статуту шляхом викладення його в іншій редакції, то після внесення таких змін його зміст має узгоджуватися із змістом закону про ТОВ та ТДВ.
Якщо юридичною особою не було приведено зміст статуту у відповідність до закону про ТОВ та ТДВ через рік після набрання його чинності, то в цьому випадку приписи статуту, які є невідповідними цьому закону не можуть бути використані, замість цього учасники товариства зобов'язані додержуватись вимог закону про ТОВ та ТДВ.
Тобто, в проміжку часу від 17.06.2018 р. до 17.06.2019 р. статут товариства міг превалювати над законом про ТОВта ТДВ, за умови, що його зміст є відповідним іншим нормативно-правовим актам, які були дійсними на момент початку дії цього закону. Приписами статуту,який діяв в цей період, наприклад, могло бути врегульовано питання збільшення розміру статутного капіталу, і порядок вирішення цього питання, який визначався положеннями статутуіміг бути абсолютно відмінним від процедури, яка передбачено законом про ТОВта ТДВ.
Так, відповідно до положень частини 1 і 2 ст. 34 закону про ТОВ та ТДВ, рішення загальних зборів учасників повинні прийматись шляхом відкритого голосування, за умови що інше не передбачене змістом статуту товариства. Рішення з питань, визначених п. 2, 3 (зміна розміру статутного капіталу товариств), 13 ч. 2 ст. 30 цього закону, мають схвалюватись ¾ голосів усіх учасників товариства, яким належать право голосувати з відповідних питань.
Поряд із цим, ч. 2 ст. 34 закону про ТОВ та ТДВ, зокрема, встановлено, що рішення загальних зборів учасників стосовно зміни розміру статутного капіталу товариства (в тому числі і про його збільшення) для того, щоб можна було вважати їх чинними обов’язково повинні бути схвалені не менш як ¾ голосів усіх учасників товариства, які уповноважені голосувати з відповідних питань.
Натомість, приписи статуту, які відповідали раніше чинним правовим нормам в проміжку часу від 17.06.2018 р. до 17.06.2019 р. могли передбачати те, що рішення про збільшення розміру статутного капіталу мають прийматись більш як 50% загальної кількості голосів учасників товариства, тобто меншою кількістю голосів, ніж це встановлено законом про ТОВ та ТДВ.
Якщо таке рішення було прийняте на підставі положень статуту в попередній редакції в зазначений вище період часу, то воно буде правомірним, враховуючи все раніше наведене, однак, якщо прийняття рішення про збільшення статутного капіталу на основі приписів статуту, який не відповідає положенням закону про ТОВ та ТДВ,що відбулось після 17.06.2019, тобто після завершення терміну для приведення змісту статуту у відповідність до закону про ТОВ та ТДВ, таке рішення буде вважатись таким, що порушує чинний закон.
Положення статуту товариства, які не відповідають положенням спеціального закону автоматично втрачають свою силу і не підлягають застосуванню. Натомість застосовуються норми закону про ТОВ та ТДВ.
Таким чином, відповідними приписами встановлено чітко визначений проміжок часу і умови, винятково за наявності яких зміст статуту міг превалювати над положеннями закону про ТОВ та ТДВ.
Водночас зауважуємо, що окремі норми закону про ТОВ та ТДВ передбачають можливість наявності у статуті товариства спеціальних положень або особливий порядок вирішення окремих питань, ніж ті, що передбачені цим закону. При цьому мова не йде про превалювання положень статуту над нормами закону, а лише законодавчо закріплено можливість юридичної особи врегульовувати питання у інший спосіб чи порядок, ніж передбачено законом або вирішувати питання, які ним не врегульовані.
