Категорії справ щодо оскарження рішень комісій податкових органів про відмову в реєстрації податкових накладних (далі – рішення про відмову в реєстрації ПН) є одними з найпоширеніших справ із податкових спорів.
У цій публікації пропонуємо розглянути висновки Касаційного суду у справі № 0940/1240/18 щодо оцінки правомірності рішення про відмову в реєстрації ПН з дослідженням підстав для зупинення реєстрації ПН.
Рішення судів 1-ої та апеляційної інстанцій базувалося на підтвердженні правомірності оскаржуваного рішення податкового органу (рішення Комісії про відмову в реєстрації ПН), оскільки платником було надано у податковий орган документи, що містили суперечливі дані стосовно змісту господарської операції (наданих послуг) та якісних характеристик цих послуг, що слугувало підставою для відмови в задоволенні позову.
Зокрема, у рішенні суду 1-ої інстанції зазначено, що дії податкового органу щодо складання квитанції вчинені із недодержанням законодавства, яке регулює повноваження цього органу стосовно зупинення ПН, однак, незважаючи на цематеріали справи свідчать, що неналежне виконання обов’язків окремих посадових осіб податкового органу або недосконалість програмного забезпечення цього органу щодо реєстрації/зупинення реєстрації ПН не позбавляло платника можливості надати всі наявні у нього первинні документи, необхідні для вирішення питання про реєстрацію ПН.
Отже, суд 1-ої інстанції зробив висновок, що порушення стосовно оформлення квитанції про зупинення ПН не можуть бути самостійними та достатніми підставами для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.
З таким висновком погодився й апеляційний суд.
Натомість, Касаційний суд у своєму рішенні вказав, що загальними вимогами, які висуваються, зокрема до акту податкового органу – відображення в ньому певних чітких підстав, що обумовили його прийняття (як фактичних, так і юридичних), а також дійсність мотивів для його прийняття (обґрунтованість та вмотивованість рішення податкового органу).
Право платника щодо надання податковому органу вичерпного переліку документів, які свідчать про проведену господарську операцію та є підставою для складання та реєстрації ПН, перебуває у безпосередній залежності від конкретного визначення податковим органом виду критерію оцінки ступеня ризиків (далі – Критерії оцінки). Застосування податковим органом лише посилання на пункт Критеріїв оцінки, без посилання на певний підпункт, який відповідає дійсним обставинам, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Прийняття протиправного рішення про зупинення реєстрації податкової накладної є передумовою прийняття відповідного рішення Комісії.
З огляду на вказане вище, рекомендуємо при підготовці позову про оскарження рішень про відмову в реєстрації ПН, перед усім наводити обґрунтування неправомірності дій щодо зупинення реєстрації ПН, які у тому числі стали підставою для прийняття податковим органом оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації ПН.
