Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Висновки Верховного Суду щодо процесуальних строків для звернення з позовом в адмінсудочинстві, – Олег Нікітін, адвокат ID Legal Group

Для кожного платника першим питанням при оскарженні рішень або дій податкових органів постає питання щодо відліку та перебігу строків для подання позову до суду.

Позиції платників та податкових органів щодо строків оскарження рішень або дій податкових органів є різними, оскільки ґрунтуються на застосуванні норм ПК України та КАС України, висновки судів з цього приводу теж є неоднозначними.

Наявність в ПК України двох протилежних приписів щодо строків оскарження до суду рішень податкових органів:

  • в межах строку давності, встановленого ПК України (1095 днів);
  • в місячний строк з наступного дня, коли закінчилася процедура адміноскарження в податкових органах.

КАС України також встановлює кілька строків, протягом яких платник має право подати позов:

  • 6-місячний строк від дня (з моменту), коли особа, права якої порушено взнала про їх порушення;
  • 3-місячний строк від дня коли особі було вручено рішення про результатами розгляду його скарги на оскаржуване рішення податкового органу;
  • строки, що встановлюються іншими законами, відлік якого починається від дня, коли особа, права якої порушено взнала про їх порушення.

Пропуск вказаних строків являється підставами для суду:

  • наданням часу позивачу для усунення недоліків в позовній заяві та наведення обґрунтування поважності причин пропуску строку та проханням поновити пропущений строк, оскільки за відсутності таких поважних причин (або їх необґрунтованості) для поновлення відповідного строку подана заява підлягає поверненню;
  • у разі встановлення пропуску строку після відкриття провадження – залишити позов без розгляду.

Як зазначалося вище, висновки судів щодо визначення строків подання до суду позову також є відмінними одні від інших.

За результатами аналізу в переважній більшості ухвал судів, розміщених в ЄДРСР, містяться висновки судів про пріоритетне застосування норм КАС України, однак в деяких ухвалах зустрічаються неоднозначні висновки щодо застосування норм ПК України щодо строків давності, встановлених ПК України (наприклад, ухвала Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.11.2017 у справі № П/811/13/17) та норм ПК України щодо місячного строку з наступного дня, коли закінчилася процедура адміноскарження в податкових органах (наприклад, ухвала Львівського окружного адміністративного суду від 14.08.2018 у справі № 813/1797/18).

Крім того, незрозумілим залишалося також питання щодо застосування платниками строків, передбачених в інших законах.

У зв’язку з цим, пропонуємо у сьогоднішній публікації розглянути висновки судів у справі № 640/20468/18.

Суд 1-ої інстанції під час розгляду цієї справи встановлював позивачу строк для усунення недоліків в позовній заяві для наведення обґрунтування поважності причин пропуску строку, однак за результатами розгляду поданої позивачем заяви, вирішив, що вони не можуть вважатися поважними та повернув позовну заяву.

Апеляційний суд підтримав позицію суду 1-ої інстанції та залишив його рішення без змін.

Під час розгляду справи Верховним Судом здійснено відступлення від правової позиції Верховного Суду у попередньо розглянутих справах, на які посилався скаржник, використовувалися також висновки науковців щодо застосування норм ПК України та КАС України з питань визначення подання позову до суду.

Тому ВС у своїй постанові навів ґрунтовні мотиви та визначив особливості та порядок застосування норм КАС України (Спеціального Закону, який визначає порядок здійснення адмінсудочинства в нашій державі) та ПК України (Спеціального Закону, який регулює податкові відносини, у тому числі і порядок оскарження рішень податкових органів).

Визначення строків звернення до суду обумовлено не лише встановленими законодавством часовими проміжками, але й видом та характером спірних правовідносин, предметом оскарження (рішення, пов’язані із визначенням грошових зобов’язань, рішення, які не пов’язані з визначенням грошових зобов’язань, дії або бездіяльність) у кожній справі окремо.

Водночас, як зазначив ВС, норма ПК України щодо встановленого скороченого терміну на оскарження рішень податкового органу (1 місяць), яким визначено грошові зобов’язання за умови застосування є спеціальною нормою, яка підлягає застосуванню при оскарженні відповідних рішень податкового органу.

Щодо оскарження до суду рішень податкових органів, не пов’язаних із грошовими зобов’язаннями (наприклад, оскарження рішень у відмові в реєстрації ПН), навіть у разі застосування процедури адміноскарження, передбаченої ПК України, застосовуються норми КАС України у такому порядку:

  • 3-місячний строк, якщо податковим органом прийнято рішення за результатами розгляду скарги платника на рішення податкового органу та це рішення вручено (або направлено в установленому порядку) платнику згідно норм ПК України;
  • 6-місячний строк, якщо податковим органом не прийнято рішення за результатами розгляду скарги платника на рішення податкового органу та/або не було вручено (або направлено в установленому порядку) платнику згідно норм ПК України.

З огляду на вище викладене, найближчим часом можемо очікувати кардинальну зміну судової практики, особливо щодо застосування місячного строку для подання позову до суду про оскарження ППР та інших рішень податкових органів, якими платникам податків визначаються грошові зобов’язання.