Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Включення до «ризикових платників податків»: критерії, підстави, зміни. Як діяти? – Наталія Сухарева, аудитор ID Legal Group

Вичерпний перелік критеріїв ризиковості платника ПДВ визначено в додатку 1 до Порядку № 1165. На що требо звернути увагу? На те, що з попереднього переліку критеріїв виключені наступні:

  • згідно з даними ЄДР юросіб, громадських формувань, ФОП керівник платника (головний бухгалтер; особа-підписант (який має право на підпис)), мають реєстрацію (перереєстрацію) за своїм місцезнаходженням, що територіально відповідають тимчасово окупованим територіям у ОРДЛО і тимчасово окупованій території;
  • не знята або не погашена судимість відносно посадової особи, відповідальної посадової особи за господарську діяльність такого платника; в законну силу вступив обвинувальний вирок суду, згідно з ст. 205 ККУ відповідно;
  • за процедурою банкрутства платника податку ліквідовано протягом останніх трьох років, посадова особа (засновник підприємства) якого був посадовою особою (засновником підприємства) такого платника.

І виключення даних критеріїв з переліку віднесення до категорій ризикових – є досить позитивним шагом!

Вичерпний перелік, на підставі якого податковий орган має право для прийняття Рішення щодо включення платника до ризикових і порядок виключення з такого переліку, визначений п. 6 Порядку № 1165. Відповідно Реєстрацію ПН/РК буде зупинено, якщо платник, який виписав ПН/РК, за результатами автоматизованого моніторингу, має відповідність одному з «критеріїв ризиковості». Тому треба уважно вивчити та проаналізувати як критерії, так і порядок прийняття рішень податковим органом, щоб розуміти логіку та покроковий механізм. А також розуміти які повинні бути надані аргументи до відповідної комісії для виключення з даного переліку.

Хто проводить розгляд Звернень платників на відповідність (невідповідність) переліку критеріїв ризиковості? Це регіональна комісія органу податкової служби. Платник одержує «рішення про відповідність критеріям ризиковості» безпосередньо в електронному кабінеті у день прийняття вказаного рішення (додаток 4), де відображується підґрунтя для включення суб’єкта до переліку «критеріїв ризиковості» . Тому уважно та своєчасно відслідковуйте свій електронний кабінет !

Якім найнебезпечнішім критерієм, важелем та аргументом найчастіше користується орган податкової служби і який найскладніше довести платнику? Це те, що «контролюючі органи володіють податковою інформацією, що відповідає ризиковості проведення господарських операцій, вказаних в ПН/РК (поданих для реєстрації), що висвітлена у процесі проведення фінансово-господарської діяльності під час виконання відповідних завдань, спеціальних функцій та фахових обов’язків, якими наділено органи ДПС». При цьому яка це податкова інформація, про кого, на чому ґрунтується – в рішенні не вказується. Хоча, слід відмітити, що судова практика говорить про те, що працівникам органів ДПС необхідно надати перелік наявних документів, які є підтвердженням такої інформації (напр. постанова КАС ВС від 01.02.2019 р. у справі № 810/3938/18, від 11.03.2019 р. у справі № 821/979/18). В реалії такого не має .. на жаль. 

Зупинимось на понятті податкова історія платника. Це значення у Додатку 2 до Порядку № 1165 розкриває природу податкової історії платника ПДВ у позитивному ключі та показників за переліком, за якими вона може бути визначена. Тобто що повинно бути визначено як позитив. Разом з цим, мати відповідність за новими критеріями щодо податкової історії платника ПДВ у позитивному руслі, стало набагато складніше. З одного боку все зрозуміло та просто, а з іншого не все так зрозуміло на практиці.

Справа в тому, що Перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника ПДВ, складається з шести пунктів, яким платнику складно відповідати в реальному житті. Цей перелік стисло виглядає наступним чином: 

  • обсяг постачання в ПН/РК, які зареєстровані в ЄРПН у поточному місяці (з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі ПН/РК) становить 500 тис. грн за умови, що обсяг постачання товарів/послуг (по операціям з одним отримувачем-платником податку) не перевищує 50 тис. грн., посадова особа-керівник обіймає тотожні посади не більше ніж у трьох платників;
  • реєстрація ПН/РК здійснюється протягом чотирьох звітних періодів за одним і тим самим кодом згідно УКТЗЕД/ДКПП;
  • основні засоби мають залишкову вартість більше 5 млн. грн, з початку попереднього року засновника та керівника не було змінено;
  • земельні ділянки площею 200 га включно (у власності), земельні ділянки не менше 0,5 га (орендовані);
  • середньомісячна кількість працюючих становить не менше п’яти осіб, сума сплаченого ЄСВ на одного працюючого більше у 2 рази суми ЄСВ з мінімальної заробітної плати за умови, що керівник/засновник не змінювались;
  • платником сплачено у попередньому звітному році податків, зборів, ЄСВ більше 10 млн. гривень.

При чому кожен з цих пунктів по-своєму важкий для виконання, особливо для платників малого та середнього бізнесу.

 

Практичні приклади:

  1. Підприємство-імпортер, що займається імпортом на митну територію України товарів широкого вжитку, потрапило до списку ризикових платників податків. Віднесено до категорії ризиковості по самому найнебезпечнішому критерію: «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування». Крім того зазначено що в ході аналізу інформаційно-аналітичних баз ДПС України отримано податкову інформацію, що перелік товарів відсутній у придбанні.

Які дії? 

1. Аналіз первинної документації по даної операції.

В результаті чого встановлено, що у липні 2020р. підприємство-імпортер отримало попередню оплату від підприємства-контрагента на митній території України, внаслідок чого підприємством-імпортером (включеним до переліку ризикових) складено та зареєстровано податкову накладну з відповідною номенклатурою товарів. Отримані грошові кошти підприємство-імпортер спрямувало як попередню оплату підприємству-нерезиденту з метою майбутньої поставки вказаного товару (митна декларація відсутня). 

 

2. Оформлення пакету документів на комісію до регіональної податкової.

А саме «Заява про виключення з переліку ризикових платників податку та надання інформації та копій документів, що свідчить про невідповідність платника податку Критеріям ризиковості», в якій детально описано інформацію про: посадових осіб, штатний розклад, виробничі потужності підприємства, інформацію про подання форми 20-ОПП, розмір сплачених податків за 2020 рік, основних покупців/постачальників товару, умови транспортування з додатками документів (в сканованому вигляді). 

 

3. Подання пакету документів до комісії регіональної податкової.

Вищевказана «Заява» подається до податкової через ідентифікатор форми у програмі M.E.Doc. 

 

4. Результат.

Як наслідок подачі «Заяви» з грамотної аргументацією, наданням відповідного переліку документів та пояснень – підприємство-імпортер за результатами розгляду Комісії було виключено з переліку ризикових підприємств.

 

  1. Підприємство-забудовник, що займається будівництвом на митній території України, потрапило до списку ризикових платників податків. Віднесено до категорії ризиковості по самому найнебезпечнішому критерію: «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування». Крім того зазначено що в ході аналізу інформаційно-аналітичних баз ДПС України отримано податкову інформацію, що підприємство реєструє роботи з розроблення проектно-кошторисної документації та будівництва об’єкта, придбання яких відсутнє.

Які дії? 

1. Аналіз первинної документації по даної операції.

В результаті чого встановлено, що у лютому 2020р. підприємство-забудовник отримало попередню оплату від підприємства-контрагента на митній території України, внаслідок чого підприємством-забудовником (включеним до переліку ризикових) складено та зареєстровано податкову накладну з відповідною номенклатурою послуг. Отримані грошові кошти підприємство-забудовник спрямувало як попередню оплату фізичній особі по договору ЦПХ з метою виконання робіт з пошуку проектної організації та контролю за розробленням.

 

2. Оформлення пакету документів на комісію до регіональної податкової.

А саме «Заява про виключення з переліку ризикових платників податку та надання інформації та копій документів, що свідчить про невідповідність платника податку Критеріям ризиковості», в якій детально описано інформацію про: посадових осіб, штатний розклад, виробничі потужності підприємства, інформацію про подання форми 20-ОПП, розмір сплачених податків за 2020 рік, основних покупців/постачальників товару, умови транспортування з додатками документів (в сканованому вигляді). 

 

3. Подання пакету документів до комісії регіональної податкової.

Вищевказана «Заява» подається до податкової через ідентифікатор форми у програмі M.E.Doc. 

 

4. Результат.

Як наслідок подачі «Заяви» з грамотною аргументацією, наданням відповідного переліку документів та пояснень – підприємство-забудовника за результатами розгляду Комісії було виключено з переліку ризикових підприємств.