Приписами Закону про ТОВ і ТДВ передбачено, що розмір статутного капіталу товариства визначається з розміру часток кожного учасника товариства, що вартісно виражається в гривнях, а також додатково може визначатися у процентному співвідношенні частки учасника до загального розміру статутного капіталу товариства.
Згідно норм вказаного Закону в статуті товариства також визначаються положення щодо порядку та особливостей зміни пропорційного співвідношення часток учасників в залежності від зміни розміру їх часток або передбачаються положення, що у разі зміни розміру часток учасників їх пропорційне співвідношення залишається незмінним.
Нормами Закону про ТОВ та ТДВ закріплено право учасників товариства на збільшення розміру статутного капіталу шляхом внесення додаткових вкладів, про збільшення товариством розміру статутного капіталу загальними зборами учасників приймається відповідне рішення про залучення додаткових вкладів (в якому зазначаються загальна сума розміру збільшення статутного капіталу товариства, співвідношення цієї суми збільшення до розміру частки кожного учасника у статутному капіталі і запланований розмір збільшення статутного капіталу).
Додаткові вклади як й основні вклади до статутного капіталу також можуть вноситися в грошовій та/або негрошовій формі. У разі прийняття загальними зборами товариства рішення про внесення до статутного капіталу майна, в цьому рішенні зазначається інформація про конкретно визначене майно, яке вноситься як додатковий вклад із вказанням його грошової оцінки, а також строк протягом якого повинен внестися додатковий вклад.
Отже, учасники Товариства реалізують своє право на внесення додаткових вкладів після прийняття загальними зборами учасників товариства рішення про залучення додаткових вкладів.
Після внесення учасниками своїх додаткових вкладів до статутного капіталу Товариства загальні збори учасників Товариства протягом 1 місяця з дня закінчення визначеного строку, який встановлено у рішенні загальних зборів учасників товариства для внесення ними додаткових вкладів, повинні прийняти рішення про затвердження результатів внесення учасниками товариства додаткових вкладів.
Однак, при цьому Законом про ТОВ та ТДВне визначено настання правових наслідків у разівідсутності прийняття загальними зборами учасників товариства рішення про затвердження результатів внесення учасниками додаткових вкладів.
В Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – ЄДРСР) превалює судова практика, яка стосується питань повернення майна як наслідок виходу учасника із складу Товариства.
Водночас, враховуючи, що Законом про ТОВ та ТДВне врегульовано питання щодо настання наслідків при відсутності прийняття загальними зборами учасників товариства рішення про затвердження результатів внесення учасниками додаткових вкладів, відповідно й судова практика щодо вирішення цього питання в ЄДРСР є малочисельною.
Так, постанова КГС ВС від 29.09.2021 р. (справа за № 924/934/20) мотивована тим, що особа, яка набула майно/зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути його потерпілому. Особа зобов`язана також повернути майно у разі, коли підстава, на якій вона його набула, згодом відпала – стала неактуальною (ст. 1212 ЦК України).
Тобто, мають місце так звані «кондикційні зобов`язання», що виникають за наявності одночасно таких умов: набуття/збереження майна однією особою (набувачем) відбулося за рахунок іншої особи (потерпілого); таке набуття/збереження майна відбулося за відсутності правової підстави/підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. При цьому, для виникнення «кондикційних зобов’язань» вина набувача не має юридичного значення, оскільки важливим моментом є саме факт неправомірного набуття /збереження майна цим набувачем за рахунок іншої особи (такі висновки містяться в постанові ВП ВС в справі за № 917/1739/17 від 04.12.2019 р.).
Рішенням загальних зборів товариства (відповідача у справі), оформленим відповідним протоколом, було вирішено збільшити статутний капітал товариства на певну суму та у встановлений строк за рахунок внесення додаткових вкладів учасників пропорційно до розміру їхніх часток, у т. ч. для позивача як учасника товариства.
Позивачем було перераховано внесок до статутного капіталу товариства, що підтверджується копією відповідної квитанції, наявною у справі.
З ураххуванням нормЗакону про ТОВ та ТДВ(ч. 10 ст. 18) загальні збори учасників товариства не прийняли у встановлений строк рішення про затвердження результатів внесення учасниками товариства додаткових вкладів, і як наслідок правова підстава для набуття коштів, що внесені учасником як додатковий вклад, відпала, відповідно товариство зобов`язано повернути ці кошти учаснику в силу дії норми ч. 1 ст. 1212 ЦК України.
Касаційний суд звернув увагу, що згідно з витягу з ЄДРПОУ діючий статутний капітал товариства був сформований без частки Позивача.»
За результатами розгляду справи Касаційним судом скасовано постанову апеляційного суду, а рішення суду 1-ої інстанції залишено в силі (без змін).
Таким чином, з аналізу вказаної постанови Касаційного суду у разі неприйняття загальними зборами учасників рішення про затвердження результатів внесення учасниками товариства додаткових вкладів, учасник товариства, яким було внесено до статутного капіталу майно/грошові кошти у якості додаткового вкладу має право на повернення такого майна/грошових коштів за наявності спору в судовому порядку.
