В наших публікаціях ми вже торкались короткого анонсу законопроекту Мінфіну №8401 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану». Незважаючи на такі складні умови, в яких нині знаходиться наша держава – воєнна агресія, масові міграційні процеси як фізичних осіб так і бізнесу, неосяжні втрати активів, туманні перспективи повернення до звичних укладів життя, законотворці невпинно наближаються до точки, коли воєнні податкові послаблення припинять свою дію. І ця точка вже доволі чітко окреслена – 30.06.2023 року. Тобто з 01-го липня переважна більшість воєнних норм припинить своє існування, навіть якщо збройна агресія продовжуватиметься. Передбачається і скасування спрощеної системи оподаткування на період воєнного стану зі сплатою 2% ЄП, і звільнення від сплати ЄСВ за себе для ФОПів 1 та 2 групи єдиного податку, і скасування мораторію на застосування штрафі та пені за порушення розмірів та термінів сплати податків, зборів та ЄСВ, порядку застосування РРО, ну і звісно – скасування мораторію на проведення контрольно-перевірочних заходів.
Але наші законотворці залишаються вірними своїм традиціям, приправляючи абсолютно негативний для бізнесу законопроект ложечкою меду. І в законопроект 8401 вона також є.
Це перехідна норма зі спрощеної системи оподаткування на загальну щодо сплати податку на прибуток. Оскільки з 01-го липня усі платники податків, які переходили на спрощену систему оподаткування зі ставкою 2%, повернуться на ту систему оподаткування, на якій вони були до переходу – а це в більшості випадків загальна система оподаткування, то усі зіштовхнуться із перехідним періодом, коли початок господарської операції припадав на спрощену систему оподаткування, а її завершення відбудеться вже на загальній системі оподаткування.
У попередній редакції перехідна норма в розділі податку на прибуток регулювала, що об’єктом оподаткування має бути оплата, отримана за відвантажені товари в період перебування на спрощеній системі. І це ніби виглядає логічно, бо відгрузка на ЄП не була об’єктом оподаткування, а отримана оплата для загальної системи оподаткування також не є об’єктом оподаткування. Тому і застосовувалась перехідна норма, що за другою подією (отримання оплати на загальній системі) виникатиме об’єкт оподаткування. Але ця норма скоріше була пролонгованою дією спрощеної системи оподаткування, ніж врегульованим переходом на загальну систему оподаткування, бо оподатковувала оплату в повному обсязі.
Запропонована зміна приводить попередньо діючу норму до справедливого її застосування саме відповідно до стандартних принципів оподаткування – не лише сума отриманої оплати має збільшувати фінансовий результат до оподаткування, але й собівартість відвантажених товарів може бути врахована у зменшення такого фінансового результату до оподаткування. Тобто оподаткуватись має саме отриманий прибуток, а не отримана оплата загалом.
В продовження справедливого застосування такої перехідної норми законотворці пропонують також з об’єкту оподаткування виключати дохід, зменшений на собівартість, тієї частини поставки, попередня оплата по якій вже була оподатковувана на спрощеній системі оподаткування.
Що ж такі пропозиції досить слушними та заслуговують на їх впровадження. Але вони залишаються лише ложечкою меду у великій бочці дьогтю, яка пропонується бізнесу, який докладає титанічних зусиль для виживання у воюючій країні.
З повагою,
Тетяна Савчук, аудитор
керівник практики ТЦУ та аудиту
ID Legal Group
