В продовження попереднього огляду змін, спрямованих на стимулювання розвитку ІТ-галузі, які планується реалізувати в амбітному проекті Дія Сіті, прийшла черга розглянути запропоновані зміни в частині оподаткування, які на поточний момент викладені в законопроекті «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» №5376 від 14.04.2021 року та подані на розгляд у відповідні профільні комітети Верховної ради. Що ж конкретно пропонує вказаний законопроект?
Так, поняття, що запроваджуються ЗУ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», в т.ч. «резидент Дія Сіті», «гіг-спеціаліст», «гіг-контракт» офіційно викладаються в Податковому кодексі України (далі ПКУ).
В ПКУ з’являється новий вид операцій, які є об’єктом оподаткування податком на прибуток – це операції від будь-якої діяльності резидентів Дія Сіті. При цьому для цих резидентів замість податку на прибуток, що розраховується за класичною схемою, фактично запроваджується податок на виведений капітал в розмірі 9% із базовим звітним періодом – календарний рік. В ПКУ податку на виведений капітал та його визначенню присвячені нові пункти 135.2 статті 135 (в частині визначення бази оподаткування), 137.10 статті 137 (в частині порядку обчислення податку) та пункт 141.9 статті 141 (в частині визначення особливого типу оподатковуваних операцій резидентів Дія Сіті). Фактично ми маємо другу (після хвилі у 2018 році) офіційну редакцію податку на виведений капітал в ПКУ, яка має набагато більше перспектив бути реалізованою. І якщо це дійсно станеться, то, очевидно, що в майбутньому норми податку на виведений капітал можуть бути розширені і на інших, крім резидентів Дія Сіті, платників податків (наприклад, малий бізнес), про що сьогодні активно ведуться дискусії у відповідних колах.
Що ж передбачають запропоновані норми оподаткування, які операції підлягатимуть оподаткуванню ПнВК:
– дивіденди у грошовій формі на користь неплатників податку на прибуток (крім дивідендів, що конвертуються у корпоративні права);
– майно та кошти, отримані учасником у зв’язку з виходом із складу учасників, у обсязі, що перевищує вартість придбання частки;
– майно та кошти, отримані учасником у зв’язку з виходом із спільної діяльності чи довірчого управління;
– виплата процентів, комісій, штрафів, пені у зв’язку із залученням коштів:
– на користь неплатників податку на прибуток;
– на користь пов’язаних нерезидентів (у тому числі тих, які стали пов’язаними внаслідок «тонкої капіталізації»);
– на користь нерезидентів, що зареєстровані у низько податкових юрисдикціях;
– операції з безоплатної передачі майна (постачання товарів, робіт, послуг) на користь неплатників податку (в т.ч. нестачі за наслідками інвентаризацій), крім:
– майна, переданого на користь неприбуткових організацій;
– вартості безоплатно розданих рекламних зразків, якщо звичайна ціна такого зразку не більша за 2 прожиткові мінімуми (до прикладу, у 2021 році це 4378грн.);
– вартості майна, яке не підлягає оподаткуванню ПДФО за вимогами ст. 165 ПКУ або 170.7 ПКУ (благодійна допомога);
– фінансова допомога (ФД), що надається:
– неплатнику податку на прибуток, якщо така ФД є безповоротною;
– фізичній особі (в т.ч. нерезиденту) незалежно від статусу поворотності такої ФД;
– юридичній особі, що є пов’язаною та неплатником податку, або непов’язаною особою, якщо строк користування такою ФД перевищує 12 календарних місяців, крім ФД на користь неприбуткових організацій, в межах колективних угод із трудовим колективом, ФД та вартість заборгованості за товари, що не підлягає оподаткуванню ПДФО за вимогами ст. 165 ПКУ або 170.7 ПКУ (благодійна допомога);
– безоплатно переданого майна та наданої ФД на користь неприбуткових організацій в обсязі, що перевищує 0,5 % суми чистого доходу від реалізації за попередній звітний період;
– будь-який переказ коштів (в т.ч. у негрошовій формі) на рахунки платника за межами території України, в т.ч. такий, що не передбачає внаслідок такого платежу надходження коштів/майна/товарів/робіт/послуг на користь платника податку (в т.ч. як забезпечувальні/гарантійні платежі, як повернуті позики, як зарахування зустрічних однорідних вимог);
– вкладення в об’єкти інвестицій за межами території України, в т.ч. придбання майна, що розташоване за межами України, вкладення у корпоративні права, придбання робіт/послуг, крім членських внесків та купівлі майна/товарів на умовах відстрочки платежу /передоплати, що вкладається у строки 360 днів;
– виплати коштів, або передача майна на користь нерезидентів за комісійними, агентськими чи договорами доручення, крім товарів/коштів, попередньо отриманих від таких нерезидентів для здійснення комісійних/агентських операцій;
– роялті, що виплачуються неплатнику податку, в обсязі понад 4% від суми чистого доходу від реалізації за попередній звітний рік; та у повному обсязі роялті, виплаченого на користь низько податкових нерезидентів, якщо право власності на об’єкт вперше виникало в Україні, якщо нерезидент не оподатковує роялті в своїй юрисдикції та не кінцевому бенефіціару роялті;
– придбання корпоративних прав та вклади у спільну діяльність, якщо отримувачем коштів/майна є резидент – неплатник податку;
– придбання майна/товарів/робіт/послуг у платника податків на спрощеній системі оподаткування в обсязі понад 20% від загальної суми витрат звіту про фінансову результати попереднього звітного року;
Також пункт 141.10 регулює порядок постановки на облік платника податку-резидента Дія Сіті, що є вже виключно технічними нюансами, які, ймовірно, доречно викладати у Розділі ПКУ «Облік платників податків».
Що ж законопроект пропонує в частині внесення змін по прибутковим податкам фізичних осіб?
– Законотворці знімають обмеження в частині оплати роботодавцями для співробітників договорів недержавного пенсійного забезпечення та добровільного медичного страхування – досить актуальна та потрібна норма, оскільки з кожним роком все менше сподівань залишається на державне забезпечення і, звісно, що стимулювати роботодавців до розвитку недержавного пенсійного та медичного страхування є досить перспективним;
– Інвестиційні прибутки від відчуження корпоративних прав резидентів Дія Сіті звільнятимуться від оподаткування, якщо такі права перебували у власності понад 1 рік – норма цілком вписується в загальну концепцію інвестиційного спрямування проекту Дія Сіті;
– Витрати на придбання корпоративних прав резидента Дія Сіті можуть бути включені до податкової знижки фізичної особи – а це, на наш погляд, досить сумнівна норма, оскільки вписати в розмір 18% від офіційної заробітної плати суму ймовірних витрат на запуск старт-апів чи інших інноваційних проектів навряд чи вийде, але, як то кажуть- хай буде);
– Передбачається, що винагорода спеціалістів, залучених резидентами Дія Сіті за трудовими контрактами чи гіг-контрактами, оподатковуватиметься ПДФО за спеціальною ставкою 5%, відповідно ставка військового збору залишатиметься на рівні 1,5%;
– ЄСВ на винагороду, що виплачуватиметься за трудовими договорами, у тому числі в натуральній формі, сплачуватиметься на рівні мінімального страхового внеску, а на винагороду, що виплачуватиметься за гіг-контрактами, сплачуватиметься на рівні 22% від визначеного розміру бази нарахування, але не менше мінімального страхового внеску. Очевидним є бажання законотворців максимально стимулювати резидентів Дія Сіті до укладання саме трудових, а не гіг-контрактів. Хоча не зрозумілими залишаються норми щодо сплати ЄСВ за іноземців, з якими без проблем можуть укладатись гіг-контракти, проте, за нормами ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» нерезиденти не є застрахованими особами, з винагороди яких має сплачуватись ЄСВ.
Що ж дочекаємось остаточної редакції законопроекту та його впровадження в життя.
