Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Зміни до Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, – Євгеній Волик, податковий консультант ID Legal Group

У зв’язку із складною ситуацією щодо великої кількості заблокованих податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних,  Міністерством фінансів України був оприлюднений проект акту змін до Порядку зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі (далі – Порядок).

Вносяться зміни до Порядку , затвердженого постановою Кабінетом міністрів України від 11.12.2019 р. № 1165.

Зокрема пропонується запровадити одноразову автоматичну реєстрацію ПН/РК, які були зупинені відповідно до пункту 1 додатка 3 до Порядку з 14.10.2022р. та до набрання чинності відповідних змін до Постанови № 1165, при умові, що ПН/РК міститимуть код послуг  та товарів  згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які містяться у таблицях даних суб’єкту господарювання, за якими було прийнято відповідне рішення про їх врахування.

Детально про оприлюдненні зміни в Порядку, затвердженого постановою № 1165, а саме:

Збільшити кількість умов безумовної реєстрації ПН/РК в Реєстрі, зокрема, виключити з моніторингу:

  • податкові накладні, загальна сума реалізації яких становить не більше 5000 гривень;
  • розрахунки коригування, в яких абсолютна величина суми коригування на збільшення/зменшення сума відшкодування не більша 5000 гривень. В той же час сума операцій поточного місяця за такими ПН/РК не повинна перевищувати 500 000 гривень;

Внести зміни до форми Додатку 4[1], до Додатку 6¹ та Додатку 7¹ шляхом зазначення у відповідному полі рішення деталізованої інформації, за якої було встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості:

  • тип операції (купівля/продаж);
  • дата проведення господарської операції;
  • код згідно з УКТ ЗЕД /ДКПП/ умовним кодом товару;
  • Ідентифікаційний код в ЄДРПОУ платника податку, який залучений до ризикової операції;

При умові виключення суб’єкту господарювання з переліку платників, що відповідають ознакам ризиковості платника податків, за рішенням комісії регіонального рівня або рішенням суду, одночасно виключати з переліку ризикових контрагентів, щодо яких було прийняте відповідне рішення;

Умови ризиковості платника податку, щодо неподання декларацій з ПДВ за останні два звітних (податкових) періоди та/або відсутність фінансової звітності за останній звітний період будуть застосовуватися з оглядом на можливість чи неможливість подання відповідної звітності на період воєнного стану[2];

Затвердити збірник кодів податкової інформації, які є мотивом для віднесення суб’єкта господарювання до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;

Збільшити показники Пункту 1 позитивної податкової історії платника ПДВ стосовно одночасного виконання умови досягнення обсягів постачання за вказаний період, в тому числі, збільшити вимоги до суми постачання з 500 тис. грн до 1 млн грн та на одного контрагента з 50 тис. грн до 100 тис. гривень;

Додати показник, яким визначається позитивна податкова історія для сільськогосподарських підприємств, а саме для платників єдиного податку четвертої групи, які оплатили податкові зобов’язання в повному обсязі та у терміни передбачені чинним законодавством;

Полегшити критерії ризиковості проведення діяльності шляхом:

  • анулювання умови щодо відсутності у таблиці даних платника ПДВ товару/послуги, зазначеного в податковій накладній, поданій на реєстрацію;
  • додавання до формули визначення залишку товару коефіцієнта націнки 1,5, в межах якого можна зареєструвати розрахунок коригування на зменшення суми податкових зобов’язань;
  • узаконити, що операції з реалізації електроенергії, теплової енергії та природного газу на які було складено розрахунок коригування не вважатимуться ризиковою операцією.

Маємо великі сподівання, що перелічені зміни створять сприятливі умови реєстрації податкових накладних, вдосконалять роботу системи автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризику для сумлінних та добросовісних платників, та усунуть непорозумінь між контролюючими органами та платниками податку, що в свою чергу потребує витрачання часу та ресурсів на подання до податкових органів великої кількості підтверджуючих документів.

 

[1] Порядку зупинення «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку»

[2] пп. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України

 

З повагою,

Євгеній Волик

податковий консультант ID Legal Group