Стаття опублікована у виданні «Юрист&Закон» № 41
Багато що змінилося з податковому та валютному законодавстві з 1 січня 2022 року. Але після впровадження воєнного стану в регулюванні ЗЕД зазнали змін не лише правила оподаткування, а й деякі обмеження, зокрема щодо строків валютних розрахунків, тобто платежів за експортно-імпортними операціями.
У платників податків, які продовжують працювати у сфері ЗЕД, існує нагальна потреба в систематичній актуалізованій інформації щодо валютних розрахунків, законодавчій практиці державного контролю з боку податкової і банківської систем з метою уникнення відповідальності, у тому числі нарахування пені за порушення строків валютних розрахунків за експортно-імпортними контрактами.
Спойлер: запровадження воєнного стану, а також продовження карантину не зупиняють / не скасовують пеню за порушення законодавчо встановлених граничних строків.
Нагадаємо, що відповідальність передбачено Законом України "Про валюту і валютні операції" від 21.06.2018 р. № 2473 з конкретизацією, наведеною в Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженій постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 7. Законодавець установив такі строки розрахунків у 2022 році: загальні для "мирного" часу – 365 днів до операцій, розпочатих до 5 квітня п. р., із 5 квітня п. р. – 90 днів, із 8 червня п. р. – 120 днів, із 9 липня п. р. – 180 днів, причому останній строк діє ретроспективно з 05 квітня поточного року (останні зазначені зміни введено окремими постановами НБУ).
Розмір пені залишився незмінним і становить 0,3 відсотка від суми дебіторської заборгованості за валютними контрактами (за рахунками 362 "Розрахунки з іноземними покупцями" та 632/3712 "Розрахунки з іноземними постачальниками"). Валюта пені залежить від валюти згідно з умовами укладеного контракту: або у гривнях, якщо валюту розрахунків у ньому зазначено у гривнях, або в сумі перерахунку валютної заборгованості у гривні на відповідну дату.
Вважаємо необхідним звернути увагу на практичний аспект укладання контракту з іноконтрагентом, у якому валюту розрахунків визначено у гривні. В умовах, коли наслідком різкого коливання курсу НБУ гривні в бік зменшення від іноземної валюти можуть виникнути значні суми курсових різниць щодо наявної заборгованості за монетарними рахунками (та й необхідність сплати податку на прибуток), існує професійне судження щодо можливості укладення додаткових угод, у яких валюту розрахунків змінено з іноземної на національну. Вочевидь, це потребує конкретного законодавчого обґрунтування в кожному конкретному випадку, але для деяких платників це може бути реальним виходом зі скрутного становища. У цьому ж ключі не можна також не згадати про наявні заборони щодо погашення заборгованості стосовно контрагентів з країни-агресора російської федерації та її сателіта – республіки білорусь.
Нагадаємо, що повною мірою заборона ввезення товарів з російської федерації запрацювала з квітня п. р. (постанова КМУ від 09.04.2022 р. № 426). Є впевненість, що питання закриття зовнішньоекономічних боргів, які жодним чином не будуть погашені, постає перед значною кількістю вітчизняних платників податків. Чи існує вихід із цих ситуацій з найменшими податковими та фінансовими наслідками? Конспективно можемо систематизувати таке.
Одразу відсікаємо операції ЗЕД та/або незавершені розрахунки з незначним обсягом, тобто до 400 тис. грн, валютний контроль на які не поширюється.
Деякі хитрощі щодо дроблення операції ЗЕД на декілька, які підпадають під зазначений розмір, не проходять, бо існує пряма законодавча заборона (постанова Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 5), у п. 22 якої чітко зазначено виняток, а саме: крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій. Також валютний нагляд не поширюється на окремі види послуг.
У разі проведення платниками – експортерами та імпортерами взаємозаліку на підставі документів про припинення однорідних зобов'язань, валютний нагляд не припиняється.
Списання з обліку існуючої заборгованості можливе за наявності законодавчих підстав, дотримання сукупності умов та правильного документування. (Вочевидь, розкриття цього питання потребує значної конкретизації в окремому інформаційному огляді).
Існує жорстка заборона без винятків щодо валютних розрахунків з контрагентами/учасниками з рф та рб, яка стосується валюти розрахунків: російські рублі та білоруські рублі (п. 17 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 р. № 18, що регулює роботу банківської системи в період воєнного стану). Інші обмеження, установлені зазначеним нормативним актом, мають деякі винятки, повний перелік яких наведено в п. 172, зокрема, але не виключно, це стосується переказу коштів на підтримку ЗСУ, соціальних виплат, на користь окремих фізичних осіб тощо.
І наостанок, позитивним законодавчим положенням для платників податків – експортерів залишається відсутність обов'язку продажу валютної виручки. Водночас для платників, які мають на рахунках іноземну валюту, існує черговість для придбання валютних коштів: спочатку продаж власної валюти, а потім можливість придбання валюти через банківську установу. Очевидно, це зроблено з метою зменшення попиту на іноземну валюту та зберігання валютних резервів країни. Також із липня 2022 року бізнес може імпортувати будь-яку продукцію, яка належить до товарних позицій з 01 по 97 УКТ ЗЕД, з цією метою здійснювати купівлю та переказ валютних коштів. Але не слід забувати, що є перелік так званого критичного імпорту, робіт, послуг та окремих немайнових прав (установлений постановою КМУ від 24.02.2022 р. № 153), виключно щодо яких існує можливість транскордонних переказів. Зокрема, але не виключно, до цього широкого переліку включено лізинг/оренду транспортних засобів, різні види перевезень (залізничні, дорожні, морські, водні та інші) та суміжні з ними послуги, професійні послуги: юридичні, аудиту та податкового консалтингу, послуги у сфері медицини та лікарських засобів, обробки та зберігання інформації тощо. Щодо інших – імпортні обмеження на купівлю валюти та транскордонні перекази залишаються.
Серед інших новацій законодавства для вітчизняних платників, у яких наявна заборгованість перед іноземними постачальниками, за рекомендаціями та погодженням обслуговуючих/контролюючих установ банків існує можливість реструктуризації такої заборгованості, якщо умови відповідають (не є гіршими), ніж умови реструктуризації зовнішнього боргу України.
У будь-якому разі всі особи, зацікавлені в дотриманні податкового та валютного законодавства, збереженні валютних резервів країни, повинні працювати злагоджено у взаємодії з фінансовим менеджментом платників податків, контролюючих установ банків, податкових органів та незалежними професійними консультантами, бухгалтерами й аудиторами.
