Багато що змінилося з податковому та валютному законодавстві з 1 січня 2022 року. Але після впровадження воєнного стану в регулюванні ЗЕД змінилися не лише правила оподаткування, а й деякі обмеження, зокрема щодо строків валютних розрахунків, тобто платежів за експортно-імпортними операціями.
Платникам податків, які продовжують працювати в сфері ЗЕД, існує нагальна потреба систематичної актуалізованої інформації щодо валютних розрахунків, законодавчої практики державного контролю з боку податкової та банківської системи з метою уникнення відповідальності, в тому числі нарахування пені за порушення строків валютних розрахунків по експортно-імпортним контрактам.
Спойлер: ні запровадження воєнного стану (а також продовження карантину) не зупиняють/не скасовують пеню за порушення законодавчо встановлених граничних строків.
Нагадаємо, що відповідальність передбачена Законом України від 21.06.2018 року № 2473 «Про валюту і валютні операції» з конкретизацією наведеною в Інструкції про порядок валютного нагляду банків, затвердженою постановою НБУ №7 від 02.01.2019 року. Законодавець встановив наступні строки розрахунків в 2022 році: загальні для «мирного» часу 365 днів (до операцій розпочатих до 5 квітня п.р.), з 5 квітня п.р. – 90 днів та з 8 червня п.р.– 120 днів, з 9 липня п.р. – 180 днів, причому останній строк діє ретроспективно з 05 квітня поточного року (останні зазначені зміни введені окремими постановами НБУ). Розмір пені залишився не змінним та складає 0,3 відсотка від суми дебіторської заборгованості по валютним контрактам (по рахункам 362 Розрахунки з іноземними покупцями та 632/3712 Розрахунки з іноземними постачальниками). Валюта пені залежить від валюти згідно умов укладеного контракту: чи у гривнях коли валюта розрахунків в ньому зазначена в гривнях, чи у сумі перерахунку валютної заборгованості у гривні на відповідну дату. Вважається необхідним звернути увагу на практичний аспект укладання контракту з «іноконтрагентом», в якому валюта розрахунків визначена у гривні. В умовах, коли наслідком різкого коливання курсу НБУ гривні в сторону зменшення від іноземної валюти можуть виникнути значні суми курсових різниць по існуючій заборгованості по монетарним рахункам (та й необхідність сплати податку на прибуток) існує професійне судження щодо можливості укладення додаткових угод, в яких валюта розрахунків змінена з іноземної на національну. Вочевидь це потребує конкретного законодавчого обґрунтування в кожному конкретному випадку, але для деяких платників це може бути реальним виходом із скрутного становища. В цьому ж ключі не можна також не згадати про існуючі заборони щодо погашення заборгованості по контрагентам з країни-агресора Російської Федерації та її сателіта – Республіки Білорусь. Нагадаємо що в повній мірі заборона ввезення товарів з російської федерації запрацювала з квітня п.р. (постанова КМУ від 09.04.2022 №426). Є впевненість що питання закриття зовнішньоекономічних боргів, які ніяким чином не будуть погашені стає перед значною кількістю вітчизняних платників податків. Чи існує вихід із цих ситуацій з найменшими податковими та фінансовими наслідками. Дуже конспективно можемо систематизувати наступне.
Зразу відсікаємо операції ЗЕД та/або незавершені розрахунки із незначним обсягом, тобто до 400 тис. грн., валютний контроль на які не розповсюджується.
Деякі «хитрощі» щодо дроблення операції ЗЕД на декілька, які підпадають під зазначений розмір, не проходять, бо існує пряма законодавча заборона (Постанова Правління НБУ 02.01.2019 №5), в п.22 якій чітко зазначений виняток, а саме – крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій. Також валютний нагляд не розповсюджується на окремі види послуг.
У випадку проведення платниками-експортерами та імпортерами взаємозаліку на підставі документів про припинення однорідних зобов’язань, валютний нагляд не припиняється.
Списання з обліку існуючої заборгованості можливо за наявності законодавчих підстав, дотримання сукупності умов та правильного документування.(Вочевидь розкриття цього питання потребує значної конкретизації в окремому інформаційному огляді).
Існує жорстка заборона без виключень щодо валютних розрахунків з контрагентами/учасниками з РФ та РБ яка стосується валюти розрахунків : російські рублі та білоруські рублі (п.17 Постанови НБУ від 24.02.2022 року №18, яка регулює роботу банківської системи в період воєнного стану). Інші обмеження, встановлені зазначеним нормативним актом мають деякі виключення, повний перелік яких наведено в п.172, зокрема, але не виключно це стосується переказу коштів на підтримку ЗСУ, соціальних виплат, на користь окремих фізичних осіб, тощо.
Та наостанок, позитивним законодавчим положення для платників податків-експортерів залишається відсутність обов’язку продажу валютної виручки. В той же час, для платників, які мають на рахунках іноземну валюту існує черговість для придбання валютних коштів: спочатку продаж власної валюти, а потім можливість придбання валюти через банківську установу. Вочевидь це зроблено з метою зменшення попиту на іноземну валюту та зберігання валютних резервів країни. Також, з липня 2022 року, бізнес може імпортувати будь-яку продукцію, яка відноситься до товарних позицій з 01 по 97 УКТ ЗЕД, з цією метою здійснювати купівлю та переказ валютних коштів. Але не слід забувати, що існує перелік т. зв. критичного імпорту, робіт, послуг та окремих немайнових прав (встановлений постановою КМУ від 07.07.2022 №761)виключно по яким існує можливість транскордонних переказів. Зокрема, але не виключно до цього широкого переліку включені лізінг/оренда транспортних засобів, різні види перевезень (залізничні, дорожні, морські, водні та інші) та суміжні з ними послуги,професійні послуги: юридичні, аудиту і податкового консалтингу, послуги у сфері медицини та лікарських засобів, обробки та зберігання інформації, тощо. По іншим – імпортні обмеження на купівлю валюти та транскордонні перекази залишаються.
З інших новацій законодавства для вітчизняних платників, у яких наявна заборгованість перед іноземними постачальниками, за рекомендаціями та погодженням обслуговуючих/контролюючих установ банків існує можливість реструктуризації такої заборгованості , якщо умови відповідають (не є гіршими) ніж умови реструктуризації зовнішнього боргу України.
В любому випадку, всі особи зацікавлені в дотриманні податкового та валютного законодавства, збереженні валютних резервів країни повинні працювати злагоджено у взаємодії з фінансовим менеджментом платників податків, контролюючих установ банків, податкових органів та незалежними професійними консультантами, бухгалтерами та аудиторами.
