Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Аудиторський висновок в податкових правилах. Де очікувати ризики? – Тетяна Савчук, аудитор ID Legal Group

21 травня 2020 року президент України підписав Закон № 466-IX зі змінами до ПКУ щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві. У поєднанні з нормами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» №996-XIV зі змінами, які є чинними на поточну дату, ми хотіли б звернути увагу на роль аудиторського висновку в житті платників податків та ідентифікувати ризики, які  можуть виникати у зв’язку з його застосуванням. 

По-перше, нагадаємо, що за положеннями статті 14 ЗУ №996-XIV в обов’язковому порядку свою фінансову звітність мають аудіювати підприємства, що становлять суспільний інтерес (акціонерні товариства, фінансові установи, великі підприємства, природні монополії та видобувні компанії), а також  середні підприємства. Тобто для таких компаній передбачається обов’язкова аудиторська перевірка фінансової звітності перед тим, як така звітність буде оприлюднена на їх сайтах для цілей користування споживачами фінансової звітності.

Норма, що передбачає обов’язкове підтвердження фінансової звітності аудиторським звітом, не була залишена поза увагою і в податковому законодавстві та вже ЗУ №466-ІХ імплементував до Податкового кодексу цілу низку норм, пов’язаних із обов’язком аудіювання фінансової звітності.

Зокрема, аудиторський звіт, який є невід’ємною частиною фінансової звітності суб’єкта господарювання за положеннями ст. 14 ЗУ №996-XIV, тепер є обов’язковою складовою і для Документації з ТЦУ, що подається стосовно контрольованих операцій таким суб’єктом господарювання (так званий локальний файл) – вимога п.39.4.6 ст. 39 ПКУ.   

Аудиторський висновок буде також і частиною податкової звітності. А саме, для тих суб’єктів господарювання, які обов’язково мають підтверджувати свою фінансову звітність аудиторським звітом, при подачі податкової декларації з податку на прибуток, яка має обов’язковими додатками фінансову звітність, також зобов’язані будуть подавати і аудиторський звіт щодо такої фінансової звітності – вимога п.46.2. ст.46 ПКУ. Такий же обов’язковий додаток до фінансової звітності – аудиторський звіт має бути доданий у випадку подачі уточнюючої декларації з податку на прибуток (тобто коли зміни у фінансову звітність та, як наслідок, в податкову декларацію з податку на прибуток, подаються за наслідками проведеної аудиторської перевірки).

Стосовно відповідальності. Питання не проведення аудиту у випадку, якщо такий аудит є обов’язковим за законом, для суб’єктів господарювання має розглядатись у не останню чергу з врахуванням відповідальності, яка може бути застосована до такого суб’єкта господарювання. Окрім того, що суб’єкт господарювання буде притягнутий до відповідальності за неналежне оприлюднення фінансової звітності  (а це штраф від 17 000 до 34 000грн.) внаслідокне проходження обов’язкового аудиту не буде можливості подати аудиторський висновок у складі податкової декларації з податку на прибуток. Існуватимуть усі підстави визнавати декларацію з податку на прибуток не поданою та відповідно до вимог п. 120.1 ст. 120 ПКУ застосувати до платника податків штрафну санкцію в розмірі до 340 грн., а при повторному порушенні – 1020 гривень. Проте цей штраф є смішним у порівнянні з відповідальністю, яка може бути застосована до платника у  випадку, якщо аудиторський звіт не буде доданий у складі документації з ТЦУ на запит податкового органу. В цьому випадку існуватимуть усі підстави вважати таку документацію не поданою та застосувати санкції відповідно до п. 120.3 ст. 120 ПКУ в розмірі до 200 РПМ (на поточну дату це понад 400 тис.грн.)

Виникатиме потреба в аудиторському висновку також і в такій новій царині як декларування доходів КІК (контрольованої іноземної компанії), а саме, аудиторський висновок має супроводжувати подану податковому органу фінансову звітність КІК, на основі якої розраховується частка доходу кінцевого бенефіціара, яка підлягає декларуванню та оподаткуванню. Але для цілей підтвердження фінансової звітності КІК аудитори мають бути залучені із числа тих осіб, які мають можливість та відповідну компетенцію проводити перевірки таких іноземних компаній.