Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Глобальні зміни процедури виконавчого провадження в 2017 році і практика її застосування.

       В 2016 році набули чинності положення Закону «Про виконавче провадження» №1404-VІІІ від 02.06.2016 року (далі-Закон), якими передбачено введення нових норм і понять. Після цього терміну зміни до Закону вносилися вже тричі.
 
       Перша новація – вилучення строку для добровільного виконання після відкриття виконавчого провадження. Відтепер одночасно з винесенням постанови про виконавче провадження починається виконання рішення в примусовому порядку. До цього часу боржнику давалося до 7 днів на добровільне виконання.
 
       При цьому на боржника законом покладено обов'язок сплати виконавчого збору, який складає 10 відсотків суми, яка фактично стягнута з боржника, або повернута стягувачу, або вартості майна, яке передане стягувачу (Стаття 27 Закону). Це стосується примусового виконання рішень майнового характеру. 
 
       За рішеннями немайнового характеру розмір виконавчого збору становить від 2-х до 4-х розмірів мінімальної заробітної плати (МЗП). Беручи до уваги розмір збору, на платника-боржника лягає додатковий фінансовий тягар, уникнути якого можливо тільки при добровільному виконанні рішення суду, яке набрало законної сили. Якщо ж стягувач не пред'явив відразу рішення суду виконавцю, радіти передчасно не варто, так як він може це здійснити протягом трьох років. 
 
       Варто враховувати, що стягувач з метою відкриття виконавчого провадження, зобов'язаний сплатити авансовий внесок, розмір якого, наприклад для майнових вимог становить 2 % від суми, яка підлягає стягненню.
 
       Ще однією новацією Закону є введення в процедуру примусового стягнення приватних виконавців. Хоча за Законом приватні виконавці обмежені по деяким категоріям рішень (стаття 5 Закону), і без цього поле їх діяльності в реаліях сьогоднішнього дня представляється значним.
 
       Не можна обійти увагою впровадження додаткового зобов'язання боржників (фізичних і юридичних осіб) подавати Декларацію про доходи та майно, форма якої (але не порядок заповнення), затверджена наказом Мін'юсту України від 29.09.2016 року №2832/5. Ця Декларація подається виконавцю не пізніше п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження. Відповідальність за її неподання або зазначення в ній неправдивих відомостей передбачена у вигляді застосування штрафу від 850 до 1700 грн. Разом із тим відповідальність, яка передбачена Кримінальним кодексом України за умисне невиконання та / або ухилення від виконання рішення, на порядок серйозніше.
 
       Наступний нюанс Закону, який вимагає уважного застосування не тільки боржниками, а й тими суб'єктами господарювання, які вимогливо ставляться до вибору контрагентів при здійсненні угод. А саме, запуск відкритого Єдиного реєстру боржників, який розміщується на офіційному сайті Міністерства юстиції України. В цей реєстр вносяться дані про громадян і компанії, які відповідно до рішень суду визнані боржниками і щодо яких відкрито відповідне виконавче провадження.
 
       Даний реєстр є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та створено з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов'язання боржників.
 
       Згідно з чинним законодавством, виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження зобов'язаний внести до зазначеного реєстру відомості щодо боржників, які мають зобов'язання перед фізичними або юридичними особами за судовими рішеннями і рішеннями інших органів. При цьому в Єдиному реєстрі боржників повинна міститися інформація про боржників, щодо яких виконавчі провадження зареєстровані в системі після запуску даного реєстру.
 
       Тобто, при відкритті виконавчого провадження, здійснити операцію/правочин, що вимагає державної реєстрації або нотаріального посвідчення, буде досить важко (неможливо).
 
       Не підлягають внесенню відомості тільки про боржників, які є державними органами, органами місцевого самоврядування; не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше 3 місяців, а також за рішенням немайнового характеру.
 
       Відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу, повернення виконавчого документа до суду або в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.
 
       З огляду на інші зміни в Закон, які не знайшли відображення в цій статті, є можливим зробити висновок, що практика застосування Закону в умовах сьогоднішнього часу дасть нам привід повернутися до цієї теми ще раз.
 
 
З повагою, керівник департаменту обліку та аудиту
 
Тетяна Савчук