Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Річне декларування фізичними особами про майновий стан та доходи з ракурсу: інвестиційні активи та подарунки, – Тетяна Савчук, аудитор ID Legal Group

Наближаються кінцеві терміни річного декларування громадянами-фізичними особами та громадянами інших держав-нерезидентів майнового стану та одержаних ними доходів за минулий 2020 рік. В цьому році для них, а також для тих осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність цей день припадає на 30 квітня.

Розібратися із законодавчо визначеним  порядком заповнення та подання декларації вкрай необхідно для кожного, зважаючи на те, що цей обов’язок для всіх громадян прямо визначений статтею 67 Конституції України (ч.2).

Порядок оподаткування податком на доходи фізичних осіб та декларування визначено нормами розділу 4 Податкового кодексу України (далі-ПКУ) зокрема статтею 179 ПКУ, форма Декларації про майновий стан і доходи (далі-Декларація), а також інструкція по її заповненню затверджені наказом МФУ від 25.04.19 №177 в останній  редакції.

Нагадаємо виключні випадки, коли платник вважається таким що виконав свій податковий обов’язок по декларуванню (та як наслідок Декларація не подається), звісно, за умови відсутності інших підстав для подання декларації:

–                якщо доходи отримані від податкового агента та їх включення до загального оподатковуваного річного та/або місячного доходу нормами ПКУ не передбачено. Як приклад можна навести ситуацію, коли юридична особа збільшує статутний капітал за рахунок нерозподіленого прибутку без зміни співвідношення часток учасників-фізичних осіб  (так звана реінвестиція дивідендів). В наведеному випадку фізичні особи-учасники  мають право не оподатковувати суму дивідендів ПДФО та військовим збором (п.165.1.18 ПКУ) та, відповідно, звільнені від обов’язку подавати річну декларацію.

–                доходи отримані від податкових агентів (за виключенням окремих випадків визначених ПКУ);

–                дохід від операцій продажу (обміну) та дарування майна (згадаємо що майном визначають також кошти, майнові та немайнові права), оподаткування якого згідно ПКУ не передбачено або передбачено за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальних діях (посвідченні) податок вже був сплачений (в цьому випадку роль податкового агента виконує нотаріус);

–                дохід який виникає при успадкуванні майна, тобто об’єктів спадщини, оподаткування якого згідно ПКУ передбачено для резидентів за нульовою ставкою та/або з яких при оформленні нотаріусом або, в окремих випадках, уповноваженою особою нерезидентами та резидентами податок вже був сплачений (п.174.3 ПКУ). Роль податкового агента також виконує нотаріус.

–                Пропонуємо більш детально зупинитись на законодавчих вимогах та розглянути конкретні випадки, коли фізична особа повинна включати суму доходів до річного оподаткування та подавати річну Декларацію. Якщо коротко систематизувати ці випадки, то це:

–                декларування по доходам, які не оподатковані ПДФО при нарахуванні/виплаті;

–                доходи, отримані не від податкового агента;

–                доходи від операцій з інвестиційними активами;

–                успадкування майна (в окремих випадках);

–                отримання подарунків від осіб, спорідненість яких інша ніж визначена п.14.1.263 ПКУ;

–                іноземні доходи.

Проте більше суперечок викликає не сам перелік підстав, за яких виникає обов’язок річного декларування, а наявність неоднозначного тлумачень норм чинного законодавства, що прослідковується в межах виданих індивідуальних податкових консультацій фіскальними органами.

Щодо доходів від операцій з інвестиційними активами (Далі-ІА) та дарунками (ІПК №12/ІПК/99-00-04-03-03-09 від 04.01.2021 р.).

В зазначеній ІПК розглянуто випадок оподаткування неотриманих виплат при виході зі складу учасників юридичної особи, за умови, що частка в статутному капіталі товариства отримана платником у якості дарунка від особи першого ступеня спорідненості. Тобто, в цій ситуації маємо дві складові для визначення оподаткування: дарунок (корпоративні права) та інвестиційний актив (ІА). По дарунку більш-менш зрозуміло: якщо особа-дарувальник є резидентом першого та другого ступеню спорідненості, то вартість дарунку оподатковується за нульовою ставкою, відповідно, не підлягатиме річному декларуванню з боку обдарованого.

Разом із тим вартістю придбання ІА вважатиметься сума державного мита, а також ПДФО,  якщо б цей податок був нарахований/сплачений (для цілей подальшого визначення вартості придбання ІА). Інвестиційний актив, подарований платнику податку чи успадкований платником податку, вважається придбаним за вартістю, що дорівнює сумі державного мита та податку з доходів фізичних осіб, сплачених у зв’язку з таким даруванням чи успадкуванням.

Вихід фізичної особи (платника податку) із складу учасників з одночасним поверненням йому коштів або майна згідно вимог ПКУ (п.170.2) вважатиметься продажем ІА.

В цьому випадку проблематика питання полягатиме у тому, чи є юридична особа-податковим агентом, яким чином здійснюватиметься розрахунок оподатковуваного доходу та відносно якої особи існує обов’язок по річному декларуванню. Пріоритетним аргументом є визначення оподатковуваного доходу по ІА згідно ПКУ, а саме, загального позитивного фінансового результату платника податку-фізособи по таким видам операцій. Законодавча логіка зрозуміла: тільки фізична особа-платник податку має належний обсяг інформації та документів які дозволять розрахувати річний фінансовий результат по операціям з ІА. Відповідно, обов’язок річного декларування лежить на ньому. В свою чергу юридична особа виконує тільки окрему функцію податкового агента в частині відображення в звітності за ф.1ДФ. Інше питання – яким чином податковий агент визначить дохід від операцій з ІА. У випадку, коли фізособі кошти або майно фактично не виплачуються, а її вихід оформлюється через договір купівлі-продажу з іншою фізособою – новим учасником, юридична особа цю операцію в податковому розрахунку ф.1-ДФ не відображає.

Якщо мова йде про оподаткування подарунків, не можна пройти повз поширеного випадку коли роботодавці, друзі та інші особи, які не знаходяться у родинному (спорідненому) зв’язку, обдаровують сертифікатами, зокрема такими  які мають виражений грошовий номінал. За рік може «набігти» достатньо значна сума, таким чином перед обдарованим постає вирішення питання щодо необхідності оподаткування та декларування цих доходів. Складовою  інформаційної допомоги також виступають ІПК, які інформують про одне: щоб вартість  сертифіката-подарунка від юридичної особи не підлягала включенню до річного (місячного) доходу, який підлягає оподаткуванню, його вартість повинна становити для 2020 року не більш 1180,75 грн., а все, що перевищує цю суму, підлягає оподаткуванню як додаткове благо із застосуванням натурального підвищуючого коефіцієнту.

Загалом перед фізичними особами-платниками податку виникає  розмаїття практичних питань, зокрема, актуальні питання сьогодення по оподаткуванню іноземних доходів, наявністю підстав для  зменшення зобов’язань по їх сплаті, а також вирішення питання щодо підстав та мотивів річного декларування доходів, навіть якщо вони  й не підлягають оподаткуванню.

Враховуючи що часу до кінця деклараційної компанії залишилось обмаль, дієвою порадою є згадати про тих фахівців, які на професійній основі систематично проаналізують, узагальнять та нададуть рекомендації щодо застосування податкового законодавства в частині річного декларування доходів громадян.