10.11.2017
Одним із механізмів підтвердження фактичної наявності, стану та оцінки фактичних активів та зобов’язань підприємства є інвентаризація.
На практиці визначається багато випадків, у яких на законодавчому рівні вимагається проведення інвентаризації, проте керівники підприємств часто нехтують такими вимогами, аргументуючи свої рішення великими затратами робочого часу.
Давайте розберемось, чи є їх дії правомірними та чи наступатиме будь-яка відповідальність за такі дії (вірніше їх відсутність).
Основними законодавчими документами, які регламентують вимоги щодо необхідності та порядок проведення інвентаризації є:
1. ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-14, зокрема, його стаття 10, яка вимагає проведення інвентаризації активів та зобов'язань для цілей складання фінансової звітності та з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства;
2. Наказ МФУ № 879 від 02.09.2017 року «Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань», яким визначаються інші випадки, крім складання фінансової звітності, для проведення інвентаризації та порядок її здійснення, зокрема:
- при приватизації чи передачі в оренду майнових комплексів державної власності чи бюджетної установи;
- при зміні керівника чи матеріально-відповідальних осіб, а також при втраті більш як половини чи на вимогу хоча б одного члена колективу, якщо має місце колективна відповідальність;
- при встановленні фактів крадіжок чи псування ТМЦ;
- за рішенням суду або іншого органу, який має законодавче право вимагати проведення інвентаризації (до таких органів відноситься ДФС, фінансова інспекція);
- при настанні обставин непереборної сили - для фіксування їх наслідків;
- при переході підприємства на міжнародні стандарти фінансової звітності та обліку;
- при ліквідації суб’єкта господарювання;
- інші випадки за рішенням керівника підприємства чи відповідно до вимог чинного законодавства (наприклад, при запровадженні оподаткування акцизним податком реалізації палива станом на 1 березня 2016 року або при запровадженні зупинки реєстрації ПН в ЄРПН).
І якщо у випадках, коли інвентаризація проводиться для цілей встановлення та фіксації нанесеного чи ймовірного збитку (крадіжки, техногенні катастрофи, зміна керівництва, матеріально-відповідальної особи) управлінський персонал власне зацікавлений у проведенні інвентаризації, щонайменше тих ділянок, де наслідки таких обставин є найбільш ймовірними, то в інших випадках - щорічне складання фінансової звітності, перехід на міжнародні стандарти, ліквідація підприємства - така вимога видається для підприємства досить обтяжливою та існує велика спокуса з боку керівників нею знехтувати, аргументуючи тим, що ми впевнені, що усі активи та зобов’язання є в наявності та обліковуються достовірно.
Разом із тим ми звертаємо увагу на норму, коли не проведена згідно з законодавчими вимогами інвентаризація може негативно позначитись на результатах проведення перевірок контролюючими органами в подальшому. Найголовнішим, на нашу думку, негативним наслідком може стати висновок контролюючих органів про те, що фінансова звітність, складена без попереднього проведення інвентаризації, буде визнана недостовірною та з великою ймовірністю проведення такої інвентаризації буде вимагатись контролюючим органом в ході податкової перевірки.
Результати проведеної в межах податкової перевірки інвентаризації можуть спричинити донарахування податку на прибуток (ПНП) та зобов’язань з ПДВ у багатьох випадках, серед яких найбільш поширені:
- встановлення нестач, псування чи негосподарського використання ТМЦ (спричинить нарахування ПНП та ПЗ по негосподарському використанню запасів);
- встановлення неоприбуткованих надлишків ТМЦ (спричинить нарахування ПНП від безоплатно отриманих ТМЦ);
- встановлення недостовірності оцінки активів та зобов’язань при ідентифікації безнадійної дебіторської чи кредиторської заборгованості (спричинить нарахування ПНП по неповернутій кредиторці, що рекласифікується у безповоротну фінансову допомогу, а в окремих випадках і донарахування ПЗ по ПДВ);
- встановлення необхідності для коригування резерву невикористаних відпусток (спричинить нарахування ПНП у випадку його завищення) та ін.
Не варто ігнорувати і той факт, що згідно з вимогами п.1642 КУпАП за несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризації до керівника може бути застосований адмінштраф у розмірі від 8 до 15 НМДГ, а у випадку повторного правопорушення протягом року - від 10 до 20 НМДГ.
Враховуючи викладене, ми радимо не нехтувати, а встановити чіткі вимоги на підприємстві щодо періодичності та об’єктів проведення інвентаризації, та слідкувати за чітким їх дотриманням відповідальними співробітниками.
З повагою, керівник департаменту обліку та аудиту
Тетяна Савчук
