Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Коли не можливо стати спрощенцем?

       І знову в нашому «Блозі» продовжимо серію публікацій стосовно особливостей перебування на спрощеній системі, враховуючи свіжу консультацію фіскального органу від 07.08.2017 № 1518/6/99-99-12-02-03-15/ІПК.
 
       Насправді, законодавством передбачено право платників, зокрема юридичних осіб (так як в даній публікації мова піде саме про них) самим обирати оптимальну для них систему оподаткування.
 
       І звичайно, досить часто суб'єкти господарювання обирають саме спрощену ситему.
 
       Але ж всі знаємо, що з будь – яких правил є виключення і є певні законодавчі заборони, які не дають можливість юридичній особі стати «спрощенцем».
 
       І в першу чергу така заборона стосується саме видів діяльності підприємства.
 
       В свою чергу, повний перелік юридичних осіб, які не можуть бути платниками першої – третьої групи визначено нормами пункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України.
 
       Проте на практиці можливі різні ситуації, які мають певні особливості і які потребують детального розгляду з метою встановлення випадків, коли ж дійсно платнику не можливо бути «спрощенцем».
 
       Так, наприклад, коли створюється підприємство, можливо таке, що при реєстрації вони обирають для себе доволі широкий перелік можливих видів діяльності, серед яких може бути «Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами» та інші аналогічні види діяльності, хоча насправді фактично займаються іншим видом діяльності, який також передбачений для них в Єдиному державному реєстрі і дозволяє використати можливість стати «спрощенцем».
 
       Що ж з цього приводу зазначили фіскали у вищезазначеній консультації?
 
       Податківці нагадали, що частина третя пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу заборняє бути платниками єдиного податку виробникам та продавцям підакцизних товарів (за винятком роздрібного продажу ПММ в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива та столових вин.
 
       І така торгівля підакцизними товарами може здійснюватися суб’єктами господарювання виключно за наявності у них ліцензій, які в свою чергу видаються суто за власною заявою такого суб'єкта (ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року N 481/95-ВР). Що фактично і є підтвердженням того, що підприємство фактично займається саме таким видом діяльності.
 
       Отже, умовою, за якою суб'єкт господарювання дійсно не може перебувати на спрощеній системі, є роздрібна торгівля підакцизними товарами відповідно до наявних у нього ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (у т.ч. пиво) та/або тютюновими виробами.
 
 
З повагою, керівник організаційно – правового департаменту
 
Олена Самодіна